ВАН — ЕТИМОЛОГІЯ

ога́вний «великий, сильний Г; набридливий, обтяжливий, страхітливий, незграбний, величезний, огидний ВеЛ»

псл. (о)gaviti, пов’язане чергуванням голосних з *govьno «бруд»;
др. огавити «потривожити», огавие «досада, неспокій», п. [ohawny] «огидний, бридкий», ч. ohavný «тс.», слц. ohavný «тс.; потворний», схв. о̏га̄ван «бридкий, огидний, ненависний», слн. [ogа́ven] «бридкий, огидний», [ogа́vni] «тс.», [ogа́viti] «викликати огиду», стсл. огавити «потурбувати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
огавити «потривожити» давньоруська
ohawny «огидний, бридкий» польська
ван «бридкий, огидний, ненависний» сербохорватська
ohavný «тс.; потворний» словацька
ogа́ven «бридкий, огидний» словенська
огавити «потурбувати» старослов’янська
огавие «досада, неспокій» українська
ogа́vni «тс.» українська
ogа́viti «викликати огиду» українська
ohavný «тс.» чеська
*govьno «бруд» ?


односта́йний «однодушний; єдиний, неподільний; весь, скрізь однаковий»

псл. *edьnostajьnъ, утворене з основ числівника *edьnъ «один» і дієслова *stajati «ставати»;
думка (Sławski I 550) про запозичення українських і білоруських слів з польської мови недостатньо обґрунтована;
р. [односта́нка] «жіноча сорочка з однієї тканини», бр. аднаста́йны «одноманітний, монотонний, однорідний», п. jednostajny «одноманітний, рівномірний», ч. jednostejný «одноманітний, цілком рівний», ст. jednostаjný «тс.; простий», слц. jednostаjný «безперервний», болг. єдноста́вен «який складається з однієї частини; [безперервний]», м. едноставен «простий», схв. jе̏дноста̄ван, слн. enostа́ven «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

водно́сталь «в одну нитку, в один шар; заодно»
односта́йне «одностайно» (заст.)
односта́льний
одності́йний «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аднаста́йны «одноманітний, монотонний, однорідний» білоруська
єдноста́вен «який складається з однієї частини; [безперервний]» болгарська
едноставен «простий» македонська
jednostajny «одноманітний, рівномірний» польська
*edьnostajьnъ праслов’янська
односта́нка «жіноча сорочка з однієї тканини» російська
ван сербохорватська
jednostаjný «безперервний» словацька
enostа́ven «тс.» словенська
jednostejný «одноманітний, цілком рівний» чеська
*edьnъ «один» ?
*stajati «ставати» ?
jednostаjný «тс.; простий» ?

ва́нна

запозичено з німецької мови, можливо, через польську;
н. Wánne походить від лат. vannus «віялка» за схожістю форми, кругловидовженої;
лат. vannus пов’язують з ventilāre «віяти зерно на току», що є похідним від ventus «вітер», спорідненого з псл. větrъ, укр. ві́тер;
р. бр. ва́нна, п. wanna, ч. vana, слц. vaňa, вл. wan, wanja, болг. ва́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти

у ваннѣ (1599)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ва́нна білоруська
ва́на болгарська
wan верхньолужицька
wanja верхньолужицька
vannus «віялка» латинська
vannus пов'язують з ventilāre «віяти зерно на току» латинська
Wánne німецька
wanna польська
větrъ праслов’янська
ва́нна російська
vaňa словацька
ві́тер українська
vana чеська
ventus «вітер» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.