ВАЛЕРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

Валеріа́н

через старослов’янську мову запозичено з латинської;
лат. Valerius (чоловіче ім’я), Valeriānus «Валеріїв» (присвійне) утворено на основі дієслова valēre «бути сильним, здоровим, фізично спроможним на щось»;
р. Валериа́н, Вале́рий, бр. Валяр’я́н, Вале́рый, п. Walerjan, ч. Valerián, Valérie, слц. Valeriján, Valér, болг. Валериа́н, Вале́ри, слн. Valerijan, Valerij, стсл. Валериганъ, Оуалерій;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Валеріанъ
Вале́рій
Вале́рія
Валер'я́н
Оуаллерій
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Валяр'я́н білоруська
Валериа́н болгарська
Valerius (чоловіче ім’я) латинська
Walerjan польська
Валериа́н російська
Valeriján словацька
Valerijan словенська
Валериганъ старослов’янська
Вале́рий українська
Вале́рый українська
Вале́ри українська
Valerián чеська
Valeriānus «Валеріїв» (присвійне) ?
valēre «бути сильним, здоровим, фізично спроможним на щось» ?


ва́лер «вага, значення, ціна»

запозичення з польської мови;
п. walor «вартість, значення», як і ч. valor «цінний папір», походить від слат. valor «вартість, цінність», пов’язаного з valere «бути сильним, мати значення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вальо́рний «коштовний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
walor «вартість, значення» польська
valor «вартість, цінність» середньолатинська
valor «цінний папір» чеська
valere «бути сильним, мати значення» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.