БІР — ЕТИМОЛОГІЯ

допускався (Brückner 36) зв’язок з псл. bara «болото»;

зближується також (Persson Beitr. 993) з слн. brìn, brìna «яловець, сосна» або (Walter Slavia 36, 260–262) з герм. *fоrhu «сосна»;

споріднене з дісл. bǫrr «дерево», дангл. bearu «ліс», двн. baro «тс.»;

висловлювалась безпідставна думка (Hirt РВгВ 23, 331) про запозичення з германських мов;

псл. borъ «сосна; сосновий ліс» від того самого кореня іє. *bher-/bhor-, що й борода́;

р. бр. бор, др. боръ (бъръ) «сосна; сосновий ліс», п. вл. bór «бір», ч. bor «ліс», слц. bôr «сосна; сосновий ліс», нл. bór «сосна», болг. м. бор, схв. бȏр, слн. bȏr, bóra «тс.», стсл. бориѥ «сосна», борь «сосновий ліс»;

рум. bir «податок, данина», молд. бир «тс.» походить від болг. ст. бир «податок», стсл. биръ, «подать, данина»;

очевидно, запозичення з румунської мови;

очевидно, запозичення з давньоісландської мови;

дісл. barmr «край, берег» споріднене з свн. brëm «опушка, обшивка», шв. bräm «борт», гол. barm(e) «купа», двн. brāma, brāmo «ожиновий кущ», псл. borъ, укр. бір «сосновий ліс»;

частково змішалося з брам «вузька смужка хутра для обшивання», запозиченим через німецьке посередництво;

р. ба́рмы «наплічник з зображеннями царів і вищих духовних осіб», ба́рма, [бара́ма, бра́ма], бр. ба́рмы, др. бармы «тс.»;

похідні утворення від бір «сосновий ліс»;

назви зумовлені тим, що ці рослини ростуть у соснових лісах;

р. [борови́ка] «брусниця», бр. \бару́ўка] «тс.», п. borówka, ч. [borůvka] «ягода чорниці», [borovnica], вл. нл. заст. borowka «тс.», болг. борови́нка «брусниця», схв. боро́вница «чорниця», борòвӣнка, слн. borovníca «тс.»;

псл. *borda;

споріднене з лтс. bàrda, bārzda, лит. barzda, рпус. bordus, двн. bart, лат. barba (‹*farba) «тс.»;

походить від того самого іє. *bher-/ /bһоr- «бути гострим, колоти», що і бір, [бо́рки], борона́;

р. боро́да, бр. барада́, др. борода, п. вл. нл. broda, ч. слц. brada, болг. брада́, м. брада, схв. бра́да, слн. bráda, стсл. брада;

псл. borzda, в українській мові поширене суфіксом -н-;

очевидно, споріднене з лит. biržìs «борозна», лтс. bìrze, birz(i)s «тс.», гр. φαρóω «орю», ав. bāra «з вістрям», лат. forare «свердлити»;

в такому разі походить від того самого іє. *bher-/bhor- «бути гострим, різати», що й бір, [борк], борона́ та ін;

Откупщиков (ЭИРЯ IV 87–95) виводить від іє. *bhreg’ – «ламати, розбивати, дробити, товкти»;

р. борозда́, бр. баразна́, др. борозда, п. brózda, bruzda, brózna, ч. слц. brázda, вл. brózda, нл. brozda, полаб. borӡə, borzdə, болг. Бразда́, м. бразда, схв. бра́зда, слн. brázda, стсл. бразда;

псл. *borna «борона», пов’язане, очевидно, з *borna «оборона, заслона»;

корінь той самий, що і в бір, борозна́, іє. *bhar- «гострий», bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»;

споріднене з лтс. beȓzt «терти», гр. φαρόω «орю», лат. forāre «свердлити», двн. boron «тс.», barta «сокира»;

неприйнятними виявились спроби виведення псл. borna з складнішої основи borxna ‹ ‹ bharsna (Pedersen IF 5, 72–73) або з ірл. barn «борона» (Meyer EW 44–45), як і реконструкція праслов’янської форми (Откупщиков 230–232; ЭИРЯ IV 87–95) у вигляді bhorgsnā, з виведенням від ускладненого кореня іє. *bherg- «ламати, дробити»;

р. борона́, бр. барана́, п. нл. brona, каш. borna, barna, brona, слнц. barnă, ч. brány, слц. brány, brána, вл. bróna, полаб. bornə, болг. брана́, м. брана, схв. бра́на, слн. brána;

очевидно, результат фонетичної видозміни форми *борівник, пов’язаної з бір «ліс»;

пор. іншу назву тієї ж рослини [ясокор боровий] Mak;

запозичення з французької мови;

фр. front «лоб, чоло; перед; фронт» походить від лат. frōns (род. в. frontis) «тс.», яке мало первісне значення «те, що виступає, видається вперед» і зводиться до іє. *bhron-t- від *bhren- «виступати наперед», *bher-/bhor- «краяти», звідки також псл. borъ, *borda, *borna, укр. бір, борода́, борона́;

р. бр. болг. м. фронт, п. слц. front, ч. вл. fronta, схв. фро̏нта, слн. frónta;

пов’язане з власним ім’ям Ба́рух, Бо́рух (з гебр. Вāruх, букв. «благословенний»);

нове значення в слові ба́рух (›бо́рах, бо́рах) розвинулось у результаті сплутування з фонетично близьким ба́хур (див.);

бр. [борох] «єврей; нечупара»;

очевидно, результат зворотного словотвору від [бірше], яке могло виникнути на базі бі́льше під впливом [бо́рше] «швидше» (від [бо́рзо]);

пор. кар. крим.-тат. полов. бӳрлӳ «брунькастий», похідне від бӳр «брунька», а також кар. крим.-тат. полов. борулу «трубчастий», тур. borulu «тс.», похідне від бору (boru) «труба», яке зводиться до того самого тюрк. bor-/bur-, що й тат. буран «буран», борау «бурав»;

очевидно, запозичення з тюркських мов;

р. [буру́лька] «дудочка, трубочка, очеретинка, трубчастий стовбур», бирю́льки «дудочки, сопілки; дрібнички», болг. [буру́я] «залізна пічна труба»;