БУЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

буя́ти «буйно рости; бушувати, буянити; ширяти»

псл. bujati, bujƅ‹*bouj-, очевидно, похідні від того самого іє. bhou-/*bhū-, що й псл. bystrь, укр. бистрий, бути, бушувати та ін;
споріднене з дінд. bhuyān «великий, сильний», двн. buro-lang «дуже довгий», лит. būrỹs «велика кількість», лтс. bûra «велика купа»;
пов’язання з тюрк. bujumak «рости», büjük «великий» (Mikl. TEI I 268; EW 24) вважається сумнівним;
р. [буя́ть] «розростатись», бу́йный, бр. буя́ць «буйно рости», буйны́, др. буяти, буи «дурний, дикий, зухвалий, сильний», п. bujać «гойдатись, літати; сваволити», bujny «родючий, буйний», ч. bújeti «швидко й густо рости», bujný, слц. bújáť«буянити», bujnieť «буйно рости», bujný, вл. bujić «буйно рости», болг. буя́ «тс.», бу́ен, м. буи «буйно розростатись», бујат «буйний, пишний», схв. бỳјати «буйно рости; підніматись (про воду)», бŷјан, бŷjни, слн. bujíca «буйний потік», стсл. сбоугати «збожеволіти; втратити смак», боуи «дикий, дурний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бу́йний
бу́їй «буйний»
буя́віти «буйно рости»
буя́н
буянити
буяни́ця «буян»
буя́нство
буя́нствувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буя́ць «буйно рости» білоруська
буя́ «тс.» болгарська
bujić «буйно рости» верхньолужицька
buro-lang «дуже довгий» давньоверхньонімецька
bhuyān «великий, сильний» давньоіндійська
буяти давньоруська
bhou-/*bhū- індоєвропейська
bûra «велика купа» латиська
būrỹs «велика кількість» литовська
буи «буйно розростатись» македонська
bujać «гойдатись, літати; сваволити»«родючий, буйний» польська
bujny «гойдатись, літати; сваволити»«родючий, буйний» польська
bujati праслов’янська
bystrь праслов’янська
буя́ть «розростатись» російська
бỳјати «буйно рости; підніматись (про воду)» сербохорватська
bújáť «буянити»«буйно рости» словацька
bujnieť «буянити»«буйно рости» словацька
bujný «буянити»«буйно рости» словацька
bujíca «буйний потік» словенська
сбоугати «збожеволіти; втратити смак» старослов’янська
bujumak «рости» тюркські
бистрий українська
бу́йный українська
буйны́ українська
буи «дурний, дикий, зухвалий, сильний» українська
бу́ен українська
бујат «буйний, пишний» українська
бŷјан українська
бŷjни українська
боуи «дикий, дурний» українська
bújeti «швидко й густо рости» чеська
bujný «швидко й густо рости» чеська
bujƅ‹*bouj- ?
бути ?
бушувати ?
büjük «великий» ?


буя́ти «букати, кричати: бу

похідне утворення від бу, очевидно, уподібнене до бле́яти, можливо, також до буяти1;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу ?
бле́яти ?
буяти ?

буй «відкрите (вітряне) місце»

р.буй «цвинтар, пустир біля церкви», др. боуи «цвинтар»;
неясне;
можливо, пов’язане з бу́йний, буя́ти, др. буй «сильний, сміливий»;
менш переконливе пов’язання з шв. ст. bó «житло», дісл. bú «тс.» (Фасмер І 234; Hellqvist 85);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
«тс.» давньоісландська
боуи «цвинтар» давньоруська
буй «сильний, сміливий» давньоруська
«житло» шведська
р.буй «цвинтар, пустир біля церкви» ?
бу́йний ?
буя́ти ?
«житло» ?

бука́т «кусок, скибка»

давнє запозичення з східнороманських мов;
рум. bucátă (молд. бука́тэ) «шматок, грудка, клапоть, скибка, штука» походить від лат. *buccata, пов’язаного з bucca «надута щока; (вульг.) рот; шматок (у роті)», що зводиться до іє. *bu- «надувати, роздувати; пухнути, набрякати», можливо, того самого, від якого походять і псл. bujь «нерозумний; сміливий, сильний», укр. бу́йний, буя́ти;
р. [бука́та] «хлібина, булка», [бука́тка] «чорний хліб; кусок, скибка; кусок м’яса; бурлацька пайка; хліб(ина)», бр. [бука́та] «булка», [бука́тка] «спечений хліб», п. ст. bukat «шматок, кусок, штука»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бока́та «тс.»
боукатоу (чол. р. дав. в.)(1452)
бука́та
букату (жін. р. зн. в.)(1758)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бука́та «булка» білоруська
*bu- «надувати, роздувати; пухнути, набрякати» індоєвропейська
*buccata латинська
bukat «шматок, кусок, штука» польська
bujь «нерозумний; сміливий, сильний» праслов’янська
бука́та «хлібина, булка» російська
bucátă «шматок, грудка, клапоть, скибка, штука» (молд. бука́тэ) румунська
бу́йний українська
бука́тка «чорний хліб; кусок, скибка; кусок м’яса; бурлацька пайка; хліб(ина)» українська
бука́тка «спечений хліб» українська
bucca «надута щока; (вульг.) рот; шматок (у роті)» ?
буя́ти ?
bukat «шматок, кусок, штука» ?

буяхи́ «лохина, Vaccinium uliginosum» (бот.)

мабуть, похідне утворення від дієслова буя́ти;
пояснюється або оп’яняючим впливом плодів лохини на людину (пор. інші діалектні назви цієї рослини: укр. пияки, р. пья́ница, дурни́ка, дурни́ца, вл. pjeńc, pjeńca, pjeńčyna), або тим, що рослина буйно росте на вологих низьких місцях;
бр. буякі́, п. [bujak] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буяки́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буякі́ білоруська
bujak «тс.» польська
буя́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.