БУРУЛЬКОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

буру́лька «висячий кусок льоду; [обточена голівка палки; скляна кулька Me; булька, пухирець Ж; малий горщик Пі; трубка, дудочка, шматочок різаної соломи Бі; дещиця, дрібничка Бі]»

очевидно, запозичення з тюркських мов;
пор. кар. крим.-тат. полов. бӳрлӳ «брунькастий», похідне від бӳр «брунька», а також кар. крим.-тат. полов. борулу «трубчастий», тур. borulu «тс.», похідне від бору (boru) «труба», яке зводиться до того самого тюрк. bor-/bur-, що й тат. буран «буран», борау «бурав»;
р. [буру́лька] «дудочка, трубочка, очеретинка, трубчастий стовбур», бирю́льки «дудочки, сопілки; дрібнички», болг. [буру́я] «залізна пічна труба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буру́ля «малий на зріст, товстий, з шишками на руках чоловік»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буру́я «залізна пічна труба» болгарська
бӳрлӳ «брунькастий» караїмська
борулу «трубчастий» караїмська
бӳрлӳ «брунькастий» кримсько-татарська
борулу «трубчастий» кримсько-татарська
бӳрлӳ «брунькастий» половецька
борулу «трубчастий» половецька
буру́лька «дудочка, трубочка, очеретинка, трубчастий стовбур» російська
буран «буран» татарська
borulu «тс.» турецька
bor-/bur- тюркські
бирю́льки «дудочки, сопілки; дрібнички» українська
бӳрлӳ «брунькастий» ?
бӳр «брунька» ?
бору «труба» (boru) ?
борау «бурав» ?

буру́лька «дягель лікарський, Archangelіса officinalis Hoffm.» (бот.)

пор. укр. [ду́дник, ду́дошник, веретень], р. [ду́дка, ду́дель], ду́дник «тс.»;
назва пояснюється трубчастою формою стебла рослини;
пов’язане з буру́лька1 «трубка, дудка»;
р. [буру́лька] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ду́дка російська
ду́дель російська
ду́дник українська
ду́дошник українська
веретень українська
ду́дник ?
ду́дошник ?
веретень ?
ду́дник «тс.» ?
буру́лька «трубка, дудка» ?
буру́лька «тс.» ?

бу́рба «круглі шишки на рослині; картопля»

очевидно, результати контамінації слів бурулька і бульба, бульбашка;
польські форми виводяться також (SW І 235) з лит. búrbulas «булька, пухир», яке не зовсім переконливо пов’язується (Fraenkel 43–44) з birbti «дзижчати, бриніти»;
п. [burbulka] «булька, бульбашка», burbułka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бурбуля́нка «картопляний суп»
буру́б'яшки «овечий послід»
буру́ба «тс.»
буру́башки «круглі шишки на рослині»
бурубу́ль «пуголовок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
búrbulas «булька, пухир» литовська
burbulka «булька, бульбашка»«тс.» польська
burbułka «булька, бульбашка»«тс.» польська
бурулька ?
бульба ?
бульбашка ?
birbti «дзижчати, бриніти» ?

буру́нька «вид люльки»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з тур. burun «ніс»;
назва пояснюється тим, що ця люлька коротка (під ніс) (Я 58– 59);
пор. Носогрі́йка «коротка люлька»;
може бути зіставлене і з [буру́лька] «трубка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
burun «ніс» турецька
Носогрі́йка «коротка люлька» ?
буру́лька «трубка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України