БУНТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бунт «заколот, повстання»
п. bunt «союз, змова, заворушення, заколот, повстання», [bat, buńt], ст. bónt, як і ч. bund, bunt, слц. bunt, схв. бунт, слн. pùnt «тс.», походить від свн. bunt «союз», спорідненого з нвн. binden «зв’язувати»;
давнє запозичення з польської мови;
р. бр. болг. м. бунт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бунта́р
бунта́рство
бунтівли́вий
бунтівни́й
бунтівни́к
бунтівни́чий
бунтли́вий
бунто́вливий
бунтовни́к
бунтовникъ
(1596)
бунтовни́цтво
бунтовни́чий
бунтъ
(1599)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бунт | білоруська |
| бунт | болгарська |
| бунт | македонська |
| binden «зв’язувати» | нововерхньонімецька |
| bunt «союз, змова, заворушення, заколот, повстання» | польська |
| бунт | російська |
| бунт | сербохорватська |
| bunt «союз» | середньоверхньнімецька |
| bunt | словацька |
| pùnt «тс.» | словенська |
| bund | чеська |
| bat | ? |
| buńt | ? |
| bónt | ? |
| bunt | ? |
бунт «в’язка, сувій, пачка; [шість великих струн на бандурі; кілька разків намиста Л; сітка без канатів довжиною 60--70 м Mo]»
нвн. Bund «в’язка, вузол, пучок» пов’язане з дієсловом binden «в’язати»;
можливо, через польське посередництво запозичено з німецької мови;
р. бр. бунт «в’язка; купа; [мішки з борошном]», п. bunt «в’язка, вузол, пучок», схв. бунд «в’язка, моток, вузол»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́нти
«шість великих струн на бандурі»
бунтико́вий
«пов’язаний у пучки»
бунтъ
«в’язка, пучок»
(1538, 1660)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бунт «в’язка; купа; [мішки з борошном]» | білоруська |
| Bund «в’язка, вузол, пучок» | нововерхньонімецька |
| bunt «в’язка, вузол, пучок» | польська |
| бунт «в’язка; купа; [мішки з борошном]» | російська |
| бунд «в’язка, моток, вузол» | сербохорватська |
| binden «в’язати» | ? |
брунт «коштовне велике намисто»
можливо, пов’язане з [бунт] «кілька низок намиста»;
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бунт «кілька низок намиста» | ? |
бунд «горизонтальна перекладина, що з’єднує крокви на даху»
н. Bund «в’язка, зв’язок» пов’язане з дієсловом binden «в’язати»;
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
п. bunt «підпора; поперечна балка; корабельна шпонка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бунт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Bund «в’язка, зв’язок» | німецька |
| bunt «підпора; поперечна балка; корабельна шпонка» | польська |
| binden «в’язати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України