БУЗУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бузува́ти «карати, бити; докоряти, лаяти»
нез’ясоване;
можливо, походить від полов, buz- «розбити, знищити, зіпсувати, зламати»;
зіставляється також (Sadn.– Aitz. VWb. I 477–480) з [бзик] «ґедзь», [бзича́ти];
недостатньо переконливе зведення через польське посередництво (Richhardt 38) до іт. far buzzo «сердитися» (Шанский ЭСРЯ І 2, 216; Brückner 51; Bern. I 104);
малоймовірний зв’язок з р. буза́ «хмільний напій» (Jakobson Word 7/2, 190);
неможлива також і спорідненість з лит. baũsti «підганяти, примушувати; карати» (Matzenauer 127), як і з норв. bauka «бити» (Holthausen ZfSlPh 22/1, 147);
р. буза́ «тс.», [бузова́ть] «термосити, шарпати, смикати, рвати», бр. [бузова́ць] «пустувати», [буза́ниць] «ганити, катувати, соромити; лупцювати», п. buzować «громити, картати; бурчати, лаяти; бити, товкти; палати; палахкотіти», buza «нагінка, прочухан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
буза́
«бешкет, безладдя, скандал»
(розм.)
буза́нить
«тс.»
бузува́т
«багато і важко фізично працювати; бити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бузова́ць «пустувати» | білоруська |
| far buzzo «сердитися» | італійська |
| baũsti «підганяти, примушувати; карати» | литовська |
| bauka «бити» | норвезька |
| buzować «громити, картати; бурчати, лаяти; бити, товкти; палати; палахкотіти»«нагінка, прочухан» | польська |
| buza «громити, картати; бурчати, лаяти; бити, товкти; палати; палахкотіти»«нагінка, прочухан» | польська |
| буза́ «хмільний напій» | російська |
| буза́ «тс.» | російська |
| бузова́ть «термосити, шарпати, смикати, рвати» | українська |
| буза́ниць «ганити, катувати, соромити; лупцювати» | українська |
| buz- «розбити, знищити, зіпсувати, зламати» | ? |
| бзик «ґедзь» | ? |
| бзича́ти | ? |
забуза́нити «забити, не дати ходу Я; заговорити, понести нісенітницю»
неясне;
можливо, пов’язане з [буза́нити] «бити; багато і важко працювати», [бузува́ти] «тс.; докоряти, лаяти»;
може бути зіставлене і з [буза́] «бруд у немитій вовні; осад у рідині»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
забузува́ти
«забити, заповнити, засипати, заліпити брудом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| буза́нити «бити; багато і важко працювати» | ? |
| бузува́ти «тс.; докоряти, лаяти» | ? |
| буза́ «бруд у немитій вовні; осад у рідині» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України