БРОЇТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бро́їти «колобродити, пустувати, витворяти; чинити всупереч законам, грішити Бі»
псл. brojiti, каузатив від briti (пор. pojiti: piti; gnojiti : gniti; gojiti : žiti) з первісним значенням «різати» (пор.п. miecz broi, [miecz brojący]; південнослов’янське «лічити» вторинне від робити надріз, карб»);
значення «ввижатися» у слова [бро́їтися] є, очевидно, результатом видозміни значення «ворушитися, ритися» (пор. р. і ч. ст.);
пов’язання з псл. *borjǫ, *borti «бороти» або з гр. πορφυρω «неспокійно рухаюсь» (Machek ESJČ 68) сумнівне;
р. [брои́ть] «торкати, ворушити, рити», бр. [бро́іць] «пустувати», п. broić «пустувати, витворяти; [говорити]; (ст.) робити, виконувати; робити безладдя», ч. brojiti «неспокійно триматися», ст. brojiti sě «тс.», слц. brojiť (proti niečomu) «боротися з чимнебудь, виступати проти кого-небудь», вл. brojić «марнувати», нл. brojś «тс.; розсипати», brojś se «мотатися», болг. броя́ «лічити», м. бро́и, схв. брòјити, слн. brojiti, с.-цсл. броити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бро́їтися
«ввижатися»
пробро́їтися
«завинити; наколобродити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бро́іць «пустувати» | білоруська |
броя́ «лічити» | болгарська |
brojić «марнувати» | верхньолужицька |
πορφυρω «неспокійно рухаюсь» | грецька |
бро́и | македонська |
brojś «тс.; розсипати»«мотатися» | нижньолужицька |
brojś se «тс.; розсипати»«мотатися» | нижньолужицька |
broić «пустувати, витворяти; [говорити]; (ст.) робити, виконувати; робити безладдя» | польська |
brojiti | праслов’янська |
*borjǫ | праслов’янська |
брои́ть «торкати, ворушити, рити» | російська |
броити «тс.» | сербо-церковнослов’янська |
брòјити | сербохорватська |
brojiť «боротися з чимнебудь, виступати проти кого-небудь» (proti niečomu) | словацька |
brojiti | словенська |
brojiti «неспокійно триматися» | чеська |
значенням «різати» (пор.п. miecz broi, [miecz brojący]; південнослов’янське «лічити» вторинне від робити надріз, карб») | ? |
бро́їтися | ? |
значення «ворушитися, ритися» (пор. р. і ч. ст.) | ? |
*borti «бороти» | ? |
brojiti sě «тс.» | ? |
бру́я «швидка течія в річці; бистрина; протяг»
не цілком ясне;
українські форми з бро- могли з’явитись під впливом дієслова бро́їти;
є спроби пов’язати також з гр. φρέαρ «колодязь», гомер. φρήατα «джерело», φρείατα «тс.» (‹*φρήFατα, φρήFαρ), вірм. ałbiwr, ałbewr «джерело» (Bern. І 88–89) або з р. бры́згать, укр. бри́зкати (Osten-Sacken IF 23, 379);
очевидно, споріднене з лит. briáutis «продиратися, пробиватися», гр. βρύειν «текти струменем; виливати; вирувати», гот. brunna, двн. brunno «джерело, колодязь», нвн. [brunzen, prünzen, бав. brunnlen, швейц.-нім. brunneln] «мочитися», лат. defrutum «виноградне сусло; сидр; виноградний сік, сироп», двн. brinwan «варити; шипіти», ірл. bruith «кипіння; куховарство»;
р. [бруя́] «струмінь, течія», [(вода) бруи́т] «сильнострумує», бр. [бру́іць] «мочитися», бруі́ца «струмувати», [бруй] «той, хто мочиться під час сну», [брулі] мн. «сеча», п. [bruić] «мочитися під себе», [bruj, brul, brulka] (з бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
броя́ка
«сильна течія води»
броя́ки́
«пороги на річці»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бру́іць «мочитися» | білоруська |
ałbiwr | вірменська |
φρήατα «джерело» | гомерівське |
brunna | готська |
φρέαρ «колодязь» | грецька |
βρύειν «текти струменем; виливати; вирувати» | грецька |
brunno «джерело, колодязь» | давньоверхньонімецька |
brinwan «варити; шипіти» | давньоверхньонімецька |
bruith «кипіння; куховарство» | ірландська |
defrutum «виноградне сусло; сидр; виноградний сік, сироп» | латинська |
briáutis «продиратися, пробиватися» | литовська |
brunzen, prünzen, бав. brunnlen, швейц.-нім. brunneln «мочитися» | нововерхньонімецька |
bruić «мочитися під себе» | польська |
бруя́ «струмінь, течія» | російська |
бри́зкати | українська |
вода «сильнострумує» () | українська |
бруі́ца «струмувати» | українська |
бруй «той, хто мочиться під час сну» | українська |
брулі «сеча» | українська |
bruj (з бр.) | українська |
brul (з бр.) | українська |
brulka (з бр.) | українська |
бро- | ? |
бро́їти | ? |
φρείατα «тс.» (‹*φρήFατα, φρήFαρ) | ? |
ałbewr «джерело» | ? |
бры́згать | ? |
убро́їтися «зробити під себе»
запозичення з білоруської мови;
бр. [убру́іцца] є префіксальним утворенням від [бру́іць] «мочитися», [бру́іцца] «хворіти на енурез», похідного від бру́іць «мочитися», що виникло внаслідок семантичної видозміни слова бруі́ць «швидко текти, переливатися», бруі́цца «текти, литися», з якими споріднені бр. [бруя́] «хвиля, течія», укр. [бру́я] «швидка течія в річці; протяг»;
для бр. бруі́ць припускається звуконаслідувальне походження (ЭСБМ 1, 382–383);
на українському ґрунті можливий вплив слова бро́їти «пустувати, грішити»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
убру́іцца «мочитися» | білоруська |
бру́іцца «хворіти на енурез» | білоруська |
бру́іць «мочитися» | білоруська |
бруі́ць «швидко текти, переливатися» | білоруська |
бруі́цца «текти, литися» | білоруська |
бруя́ «хвиля, течія» | білоруська |
бру́іць | білоруська |
бруі́ць | білоруська |
бру́я «швидка течія в річці; протяг» | українська |
бро́їти «пустувати, грішити» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України