БРОЇТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бро́їти «колобродити, пустувати, витворяти; чинити всупереч законам, грішити Бі»

псл. brojiti, каузатив від briti (пор. pojiti: piti; gnojiti : gniti; gojiti : žiti) з первісним значенням «різати» (пор.п. miecz broi, [miecz brojący]; південнослов’янське «лічити» вторинне від робити надріз, карб»);
значення «ввижатися» у слова [бро́їтися] є, очевидно, результатом видозміни значення «ворушитися, ритися» (пор. р. і ч. ст.);
пов’язання з псл. *borjǫ, *borti «бороти» або з гр. πορφυρω «неспокійно рухаюсь» (Machek ESJČ 68) сумнівне;
р. [брои́ть] «торкати, ворушити, рити», бр. [бро́іць] «пустувати», п. broić «пустувати, витворяти; [говорити]; (ст.) робити, виконувати; робити безладдя», ч. brojiti «неспокійно триматися», ст. brojiti sě «тс.», слц. brojiť (proti niečomu) «боротися з чимнебудь, виступати проти кого-небудь», вл. brojić «марнувати», нл. brojś «тс.; розсипати», brojś se «мотатися», болг. броя́ «лічити», м. бро́и, схв. брòјити, слн. brojiti, с.-цсл. броити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бро́їтися «ввижатися»
пробро́їтися «завинити; наколобродити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бро́іць «пустувати» білоруська
броя́ «лічити» болгарська
brojić «марнувати» верхньолужицька
πορφυρω «неспокійно рухаюсь» грецька
бро́и македонська
brojś «тс.; розсипати»«мотатися» нижньолужицька
brojś se «тс.; розсипати»«мотатися» нижньолужицька
broić «пустувати, витворяти; [говорити]; (ст.) робити, виконувати; робити безладдя» польська
brojiti праслов’янська
*borjǫ праслов’янська
брои́ть «торкати, ворушити, рити» російська
броити «тс.» сербо-церковнослов’янська
брòјити сербохорватська
brojiť «боротися з чимнебудь, виступати проти кого-небудь» (proti niečomu) словацька
brojiti словенська
brojiti «неспокійно триматися» чеська
значенням «різати» (пор.п. miecz broi, [miecz brojący]; південнослов’янське «лічити» вторинне від робити надріз, карб») ?
бро́їтися ?
значення «ворушитися, ритися» (пор. р. і ч. ст.) ?
*borti «бороти» ?
brojiti sě «тс.» ?

бру́я «швидка течія в річці; бистрина; протяг»

не цілком ясне;
українські форми з бро- могли з’явитись під впливом дієслова бро́їти;
є спроби пов’язати також з гр. φρέαρ «колодязь», гомер. φρήατα «джерело», φρείατα «тс.» (‹*φρήFατα, φρήFαρ), вірм. ałbiwr, ałbewr «джерело» (Bern. І 88–89) або з р. бры́згать, укр. бри́зкати (Osten-Sacken IF 23, 379);
очевидно, споріднене з лит. briáutis «продиратися, пробиватися», гр. βρύειν «текти струменем; виливати; вирувати», гот. brunna, двн. brunno «джерело, колодязь», нвн. [brunzen, prünzen, бав. brunnlen, швейц.-нім. brunneln] «мочитися», лат. defrutum «виноградне сусло; сидр; виноградний сік, сироп», двн. brinwan «варити; шипіти», ірл. bruith «кипіння; куховарство»;
р. [бруя́] «струмінь, течія», [(вода) бруи́т] «сильнострумує», бр. [бру́іць] «мочитися», бруі́ца «струмувати», [бруй] «той, хто мочиться під час сну», [брулі] мн. «сеча», п. [bruić] «мочитися під себе», [bruj, brul, brulka] (з бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

броя́ка «сильна течія води»
броя́ки́ «пороги на річці»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бру́іць «мочитися» білоруська
ałbiwr вірменська
φρήατα «джерело» гомерівське
brunna готська
φρέαρ «колодязь» грецька
βρύειν «текти струменем; виливати; вирувати» грецька
brunno «джерело, колодязь» давньоверхньонімецька
brinwan «варити; шипіти» давньоверхньонімецька
bruith «кипіння; куховарство» ірландська
defrutum «виноградне сусло; сидр; виноградний сік, сироп» латинська
briáutis «продиратися, пробиватися» литовська
brunzen, prünzen, бав. brunnlen, швейц.-нім. brunneln «мочитися» нововерхньонімецька
bruić «мочитися під себе» польська
бруя́ «струмінь, течія» російська
бри́зкати українська
вода «сильнострумує» () українська
бруі́ца «струмувати» українська
бруй «той, хто мочиться під час сну» українська
брулі «сеча» українська
brujбр.) українська
brulбр.) українська
brulkaбр.) українська
бро- ?
бро́їти ?
φρείατα «тс.» (‹*φρήFατα, φρήFαρ) ?
ałbewr «джерело» ?
бры́згать ?

убро́їтися «зробити під себе»

запозичення з білоруської мови;
бр. [убру́іцца] є префіксальним утворенням від [бру́іць] «мочитися», [бру́іцца] «хворіти на енурез», похідного від бру́іць «мочитися», що виникло внаслідок семантичної видозміни слова бруі́ць «швидко текти, переливатися», бруі́цца «текти, литися», з якими споріднені бр. [бруя́] «хвиля, течія», укр. [бру́я] «швидка течія в річці; протяг»;
для бр. бруі́ць припускається звуконаслідувальне походження (ЭСБМ 1, 382–383);
на українському ґрунті можливий вплив слова бро́їти «пустувати, грішити»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
убру́іцца «мочитися» білоруська
бру́іцца «хворіти на енурез» білоруська
бру́іць «мочитися» білоруська
бруі́ць «швидко текти, переливатися» білоруська
бруі́цца «текти, литися» білоруська
бруя́ «хвиля, течія» білоруська
бру́іць білоруська
бруі́ць білоруська
бру́я «швидка течія в річці; протяг» українська
бро́їти «пустувати, грішити» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України