БРОСИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
броси́ти «кидати, відкидати»
характерний лише для російської мови і окремих західноукраїнських говорів результат видозміни значення «обшморгувати, оббивати, обчищати (насіння, гілки тощо)», яке зберігається в [бриснува́ти];
псл. *brъsiti «скребти, терти», *brysati від іє. *bhreŭk-, *bhrŭk-;
від іншого варіанта цієї ж основи з велярним k походить р. [брока́ть] «кидати», [брука́ть], схв. бр́кати «тс.», лит. braũkti «витирати, проводити (рукою); тіпати», лтс. brukt «відламувати; відпадати»;
р. броса́ть «кидати», [бро́снуть] «збивати руками дзвіночки і головки льону, конопель»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бро́снути
«кинути, залишити»
(неприємну роботу тощо)
бросо́к
«тонкий мотузок, за допомогою якого піднімають і опускають на тросі парус»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*bhreŭk- | індоєвропейська |
brukt «відламувати; відпадати» | латиська |
braũkti «витирати, проводити (рукою); тіпати» | литовська |
*brъsiti «скребти, терти» | праслов’янська |
брока́ть «кидати» | російська |
броса́ть «кидати» | російська |
бр́кати «тс.» | сербохорватська |
бро́снуть «збивати руками дзвіночки і головки льону, конопель» | українська |
значення «обшморгувати, оббивати, обчищати (насіння, гілки тощо)» | ? |
бриснува́ти | ? |
*brysati | ? |
*bhrŭk- | ? |
брука́ть | ? |
бриснува́ти «обгризати, об’їдати, облуплювати кору»
псл. *brъs-, паралельне до brys-, brus(‹*brous-), пов’язане з укр. [броси́ти] «кидати; відкидати», брус «точильний камінь»;
споріднене з лит. brùkti «тіпати льон», лтс. brucinât «струшувати»;
р. [бро́сну́ть] «обривати головки льону, обшморгувати коноплі; збирати ягоди», др. бръснути «брити, голити», обръснути «обстригти, обрізати», обръсти «постригти, поголити», болг. бръ́сна «брию», бръ́ша «тру; стираю», схв. брȕсати «стирати, витирати», слн. bŕsati «торкатися, зачіпати», стсл. брысати «шкребти»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бръ́сна «брию» | болгарська |
бръснути «брити, голити» | давньоруська |
brucinât «струшувати» | латиська |
brùkti «тіпати льон» | литовська |
*brъs- | праслов’янська |
бро́сну́ть «обривати головки льону, обшморгувати коноплі; збирати ягоди» | російська |
брȕсати «стирати, витирати» | сербохорватська |
bŕsati «торкатися, зачіпати» | словенська |
брысати «шкребти» | старослов’янська |
броси́ти «кидати; відкидати» | українська |
обръснути «обстригти, обрізати» | українська |
обръсти «постригти, поголити» | українська |
бръ́ша «тру; стираю» | українська |
brys- | ? |
brus (‹*brous-) | ? |
брус «точильний камінь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України