БРИТВА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. briti «різати чимось гострим», пов’язане з іє. *bher- «терти, скребти, різати», *bhrī -, *bhrēi-;

споріднене з дінд. bhrīṇati «поранить», ав. pairibrīnaiti «обрізує кругом», brōiϑra- «лезо», перс, burrīdan «різати, стригти», фрак. βρίλων «цирульник», лат. friāre «розривати», лит. brežti «дряпати, шкрябати, скребти», дірл. brissid «розбитий», брет. bresa «битися»;

очевидно, сюди ж алб. britmi i parë «вересень» (букв. «перший місяць жнив»), britmі і dütë «жовтень» (букв. «другий місяць жнив»);

мабуть, алб. brisk «бритва» походить від болг. [бри́чък, брич];

запозиченням із слов’янських мов вважається також і лит. britvà;

р. брить, бри́тва, бр. брыць, бры́тва, др. брити, бритва, бричь, п. brzytwa, [brzytew], ч. bříti, břitva, břit «вістря», слц. britva, britiev, вл. britej, [britwja], нл. britwa, brіtwej, болг. [бри́я] «брию», [бри́ча] «тс.», [брич] «бритва», [бри́тва] «складаний ніж», м. бричи «бриє; обдирає», брич «бритва», бритва, схв. брùjати, бри́чити, брȕтва, брùјāч «бритва», брич «тс.», слн. bríti, brítev, brítva, p.-цcл. брити, бричь. «бритва», бритва «тс.»;