БОТВА — ЕТИМОЛОГІЯ

бо́тва «мангольд, цукровий буряк, Beta vulgaris L.; буряк червоний, Beta cicla L.» (бот.)

очевидно, псл. *bъty (род. в. *bъtъѵе), пов’язане з botěti, укр. боті́ти «жиріти, товстіти», похідне від іє. *bheu-/bhū- «рости, збільшуватися, робитися, вирощуватися»;
споріднене з гр. φυτόν «рослина», стсл. былиѥ «тс.», укр. били́на;
пов’язання з нн. beete «буряк», двн. bіоʒа, ріоʒа, bіеʒа, утвореними від лат. bēta «тс.» (Bern. I 77, 78; Walde–Hofm. I 103), помилкове;
р. ботва́ «листя і стебла коренеплодів», бр. [ботва́] «буряк, Beta cicla L.; взагалі зелень городніх коренеплодів», п. boćwina «бурячиння, ботвина», botwina «тс.», схв. бȁтво cameo «гілка, пагін», слн. bétva «стебло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ботви́на «тс.»
ботви́на «стебла і листя коренеплодів»
ботви́нє «бурякове листя»
ботви́ння «тс.»
бутви́на́
бутви́нє «тс.»
бу́твиння «зелень до борщу»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ботва́ «буряк, Beta cicla L.; взагалі зелень городніх коренеплодів» білоруська
φυτόν «рослина» грецька
bіоʒа давньоверхньонімецька
bēta «тс.» латинська
beete «буряк» нижньонімецька
boćwina «бурячиння, ботвина»«тс.» польська
botwina «бурячиння, ботвина»«тс.» польська
*bъty (род. в. *bъtъѵе) праслов’янська
ботва́ «листя і стебла коренеплодів» російська
бȁтво cameo «гілка, пагін» сербохорватська
bétva «стебло» словенська
былиѥ «тс.» старослов’янська
боті́ти «жиріти, товстіти» українська
били́на українська
*bheu-/bhū- «рости, збільшуватися, робитися, вирощуватися» ?
bіеʒа ?

бо́тинь «борщ»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [бо́тва] «цукровий буряк, буряк червоний» або з [боті́ти] «товстіти, жиріти» (пор.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бо́тва «цукровий буряк, буряк червоний» ?
боті́ти «товстіти, жиріти» (пор.) ?

боті́ти «жиріти, товстіти»

ряд інших пояснень (як запозичення з гол. bot «тупий, короткий і товстий», дат. but, н. butt «тс.» – Bern. I 77; як споріднене з лат. bassus «товстий, жирний», шв. patte «жіночі груди» або з лат. botuеus «кишка», гр. βότρυς «гроно винограду» – Petersson SI. Wf. 36, 38; як споріднене з лат. tābeo «тану» – Machek ESJČ 61) позбавлені підстав;
виводиться також (Sławski І 51 –52; Sł. prasł. I 341–342) від псл. botati «ударяти»;
псл. botěti є, очевидно, похідним від того самого кореня іє. *bheu-/bhū«рости», що й гр. φυτóν «рослина», псл. bylьje, byti, укр. били́на, бу́ти, бо́тва;
в індоєвропейський період ця основа могла мати структуру *bhuə-t-;
р. боте́ть «товстіти; достигати; розростатися, зеленіти», [боти́ть, ботве́ть] «тс.», п. [botwieć] «товстіти», ч. botnati «надуватися, пухнути, набухати», слн. botavéti «наливатися, пухнути», стсл. разботѣти «розповніти, розжиріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бо́та «нарив»
боті́лий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
φυτóν «рослина» грецька
*bheu-/bhū «рости» індоєвропейська
botwieć «товстіти» польська
botati «ударяти» праслов’янська
botěti праслов’янська
bylьje праслов’янська
боте́ть «товстіти; достигати; розростатися, зеленіти» російська
botavéti «наливатися, пухнути» словенська
били́на українська
боти́ть українська
ботве́ть «тс.» українська
botnati «надуватися, пухнути, набухати» чеська
byti ?
бу́ти ?
бо́тва ?
*bhuə-t- ?
разботѣти «розповніти, розжиріти» ?

бут «молода зелена цибуля; [буряк Ж]»

очевидно, пов’язане з буті́ти, ботва́;
р. [бут] «цибуля», [буто́к, буту́н, бата́н] «тс.», бу́тень «Chaerophyllum»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бутень «Chaerophyllum L.; [бур’ян у посівах льону]» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бут «цибуля» російська
буто́к українська
буту́н українська
бата́н «тс.» українська
бу́тень «Chaerophyllum» українська
буті́ти ?
ботва́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України