БОЛІЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

біль

псл. boljь, bolěti;
очевидно, споріднене з двн. balo «згуба, зло», дісл. bçl «злість», дангл. bealu «тс.», гот. balwjan «мучити»;
менш переконливе виведення (Трубачев ВСЯ 3, 124–126; ЭССЯ 2, 187– 189; Vaillant RÉS 22, 40) від псл. bolь «великий»;
безпідставною була думка (Hirt РВrВ 23, 331) про запозичення слов’янських слів з германських мов;
пов’язування з лат. dolere «боліти; страждати, сумувати» (Machek ESJČ 60) необґрунтоване;
р. бр. боль, др. боль «хвороба», п. вл. слн. ból, ч. bol «скорбота, сум», слц. bôl’, нл, bol, полаб. bülĕ «болить», болг. боли́ «болить», бо́лка «біль», м. бол, схв. бȏл, стсл. боль «хворий», болѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бола́ «важка хвороба, болячка»
бо́лезний «болісний»
бо́лещ «хвороба; туга»
бо́лещі «тс.»
бо́лізний «тс.»
болізнува́ти «хворіти»
бо́лізнь «хвороба»
бо́лізько
болі́льник
бо́лісний
болість «тс.»
болі́ти
бо́ліч «біль»
боль «хворий»
бо́лько
бо́льницяі «тс.»
больо́вий
болю́чий
боля́ «хвороба, недуга»
боля́к «болячка»
боляка «велика болячка»
болякува́тий
бо́ляче
болячівник «від рослини з лікувальними властивостями»
боля́чка
болячкува́тий
боля́щий
лесний
обезбо́лювати
ро́збіль «захворювання»
розбо́ла «причина болю»
уболіва́льник
уболіва́ти
ця «лікарня»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
боль білоруська
боли́ «болить» болгарська
ból верхньолужицька
balwjan «мучити» готська
bealu «тс.» давньоанглійська
balo «згуба, зло» давньоверхньонімецька
bçl «злість» давньоісландська
боль «хвороба» давньоруська
dolere «боліти; страждати, сумувати» латинська
бол македонська
bülĕ «болить» полабська
ból польська
boljь праслов’янська
bolь «великий» праслов’янська
боль російська
бȏл сербохорватська
bôl' словацька
ból словенська
боль «хворий» старослов’янська
нл українська
bol українська
бо́лка «біль» українська
болѣти українська
bol «скорбота, сум» чеська
bolěti ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.