БОЛОТО — ЕТИМОЛОГІЯ

боло́то

псл. *bolto, похідне від того самого кореня, що й боло́ння, боло́нь, іє. *bhol-/bhel- «білий»;
споріднене з лит. balà «болото», báltas «білий», лтс. balts «тс.», алб. baltë «болото»;
до розвитку семантики пор. р. [бель] «болото», п. [biel] «тс.» як протиставлення до руда́ (власне, «болото червоного кольору»);
польську назву пов’язують також із старопольською назвою рослини biel «пухівка, Eriophorum L.», якою заростають болота (Moszyński JP 35/2, 123);
помилковими були спроби (Тогр І 218; Bern. I 70; Uhlenbeck 97) пов’язати з двн. pfuol «калюжа», англ. pool, норв. pola «тс.», які є запозиченнями з іллірійської мови;
р. др. боло́то, бр. бало́та, п. нл. błoto, ч. bláto, слц. blato, вл. błóto, болг. м. бла́то, схв. блȁто «болото; (заст.) озеро», слн. bláto, стсл. блато;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боло́ «бабка з темно-синіми крилами» (ент.)
боло́та́вка «трясогузка, Motacilla» (орн.)
болоте́нник «любитель гратися в болоті Me; нечепура МСБГ; (орн.) червононіжка, Tringa totanus L. ВеНЗн»
болоти́й «болотистий»
болоти́на «висохле болото, [болоти́ще] «місце, де було болото»
болоти́стий
болоткува́тийі «болотний»
болотне́ча «дуже розмокла земля»
боло́тник «тс.; болотисте пасовисько»
боло́тни́на «торф»
болотні́вка «болотяна трава»
болотня́ «тс.»
болотняний
болотю́к «п’явушник, Limnaeus stagnalis» (ент.)
болотю́х «коловодник, Machetes pugnax» (ент.)
боло́тяний
болотяни́к «болотяний чорт»
заболо́чувати
поболо́тниця «грицик, Limosa L.» (орн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
baltë «болото» албанська
pool англійська
бало́та білоруська
бла́то болгарська
błóto верхньолужицька
pfuol «калюжа» давньоверхньонімецька
боло́то давньоруська
*bhol-/bhel- «білий» індоєвропейська
balts «тс.» латиська
balà «болото» литовська
бла́то македонська
błoto нижньолужицька
pola «тс.» норвезька
biel «тс.» польська
błoto польська
*bolto праслов’янська
бель «болото» російська
боло́то російська
блȁто «болото; (заст.) озеро» сербохорватська
blato словацька
bláto словенська
блато старослов’янська
bláto чеська
боло́ння ?
боло́нь ?
báltas «білий» ?
бель «болото» ?
руда́ (власне, «болото червоного кольору») ?
biel «пухівка, Eriophorum L.» ?

анци́бол «чорт»

не зовсім ясне;
як давній балтизм у східнослов’янських мовах зіставляється (Топоров Baltistica IX 34–36) з лит. ànčiabalis «качине болото», звідки «той, що належить до качиного болота, болотяник»;
припускається також (Кравчук ВЯ 1968/4, 121–122) запозичення з чеської мови, в якій могло бути результатом контамінації слів ancikrist «антихрист» (anciáš «тс.») і ďábel «чорт» (або Belial «Веліал» – одна з назв Сатани у новозавітній і пізнішій християнській літературі, пор. Machek ESJČ 37);
у такому разі зближення кінцевого компонента з основою слова болото відбулося пізніше;
р. [анцы́ба́л] «болотяний чорт; водяник», [анцы́бул, анчи́бал, анчи́бил] «тс.», [анчи́болит] (лайливе слово), ч. [апсіbél, jancybel] «антихрист; чорт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

анци́· болотник
анци́бил
анци́болот
анциболъ (XVIII ст.)
анци́бор
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ànčiabalis «качине болото» литовська
анцы́ба́л «болотяний чорт; водяник» російська
анцы́бул українська
анчи́бал українська
анчи́бил «тс.» українська
анчи́болит (лайливе слово) українська
апсіbél «антихрист; чорт» чеська
jancybel «антихрист; чорт» чеська
звідки «той, що належить до качиного болота, болотяник» ?
ancikrist «антихрист» (anciáš «тс.») ?
ďábel «чорт» (або Belial «Веліал» -- одна з назв Сатани у новозавітній і пізнішій християнській літературі, пор. Machek ESJČ 37) ?
болото ?

ба́лка «степовий яр, долина»

виводилось від псл. ob-valiti «обвалити» через фонетично закономірну форму o-baliti (Марусенко Досл. з мовозн. 2, 64–68);
зіставлялось також з тур. bulak «джерело» (Rozwadowski RSl 2, 103), з каз. балкаш «болотисте місце» (Vasmer RSl 3, 255–256), з дангл. balc «підвищення між двома борознами» (Matzenauer 103), з топонімом Балкан (Соболевский РФВ 71, 439);
здебільшого пов’язується з боло́то, боло́ння «долина», лтс. bala «долина», лит. balà «болото» (Uhlenbeck 97; Bern. І 40; Ernout–Meillet I 253; Шанский ЭСРЯ I 2, 24);
остаточно не з’ясоване;
р. ба́лка, п. [bałka] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́вка «русло висохлої річки»
ба́лище «степовий яр»
ба́лок «балка»
балча́нський
ви́балок
пере́балочок «невелика балка»
приба́лковий
при́балок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
balc «підвищення між двома борознами» давньоанглійська
балкаш «болотисте місце» казахська
bala «долина» латиська
balà «болото» литовська
bałkaукр.) польська
ob-valiti «обвалити» праслов’янська
ба́лка російська
bulak «джерело» турецька
Балкан ?
боло́то ?
боло́ння «долина» ?

бо́лень «білизна, Aspius aspius L.» (іхт.)

псл. bоlеnь;
очевидно, похідне від того самого кореня bol-, що і в словах боло́то, боло́ння та ін;
в такому разі зводиться до іє. *bhel-/ bhol- «білий»;
зіставляється також (ЭССЯ 2, 172; Sadn.–Aitz. VWb. I 380–381; Cimochowski LP l, 165–181) з rp. φάλλαινα «кит», φάλλη, лат. ballaenа «тс.», алб. bli «осетер»;
п. boleń, ч. bolen, слц. boleň, схв. бòлēн, слн. bólen «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bli «осетер» албанська
*bhel-/ bhol- «білий» індоєвропейська
ballaenа «тс.» латинська
boleń польська
bоlеnь праслов’янська
бòлēн сербохорватська
boleň словацька
bólen «тс.» словенська
bolen чеська
bol- ?
боло́то ?
боло́ння ?
φάλλαινα «кит» ?
φάλλη ?

боло́ння «заросла травою низина, луг, вигін»

споріднене з лит. balà «торф’яне болото»;
псл. *boln «трав’яниста низина», похідне утворення від того самого кореня bol-, що й [боло́на], боло́то;
р. [боло́нье], бр. [бало́на, боло́нь], абало́на, др. болоньє, болонь, п. błonia, błonie, błoń, ч. blana, нл. blomје, полаб. blån, blånә, blåně «оболоння», болг. блáна «дерн»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боло́нь «тс.»
оболо́ничі «стежка через болото»
оболо́ння «заплавні луки»
оболо́нь «тс.»
оболо́ня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бало́на білоруська
блáна «дерн» болгарська
болоньє давньоруська
balà «торф’яне болото» литовська
blomје нижньолужицька
blån «оболоння» полабська
blånә «оболоння» полабська
blåně «оболоння» полабська
błonia польська
błonie польська
błoń польська
*boln «трав’яниста низина» праслов’янська
боло́нье російська
боло́нь українська
абало́на українська
болонь українська
blana чеська
bol- ?
боло́на ?
боло́то ?

болотник «багно, Ledum palustre L.; андромеда, Andromeda L.; торфник гостролистий, Sphagnum acutifolium Ehrh.; мохнаток, Luzu!a pilosa Willd.» (бот.)

назви зумовлені тим, що все це болотяні рослини;
похідні утворення від боло́то;
п. błotnica «шейхцерія», ч. blatnice «тс.», blatouch «жовтець болотяний», ст. blatúch «тс.», слц. blatnica «шейхцерія», болг. бла́тник, «жовтець болотяний», [бла́тня́к] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бодотянка «шейхцерія»
болотнина «Sphagnum acutifolium Ehrh.»
боло́тни́ця «шейхцерія, Scheuchzeria palustris L. Ж; торфник, Sphagnum Ehrh. Mak»
болотняк «Luzula pilosa Willd.»
болотнянок «перстач гусячий, Potentilla anserina L.»
болотяник «багно, Ledum palustre L.»
болотянок «тс.; жовтець болотний, Caltha palustris L.»
болох «жовтець болотний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бла́тник «жовтець болотяний» болгарська
błotnica «шейхцерія» польська
blatnica «шейхцерія» словацька
бла́тня́к «тс.» українська
blatnice «тс.»«жовтець болотяний» чеська
blatouch «тс.»«жовтець болотяний» чеська
боло́то ?
blatúch «тс.» ?

болототисячник «авран, Gratiola officinatis L.» (бот.)

результат видозміни форми [золототи́сячник] «тс.» із зближенням першого компонента з основою болото;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
золототи́сячник «тс.» ?
болото ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.