БОЛОНЬЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

боло́нка «кімнатний песик з довгою шерстю»

похідне утворення від назви міста Боло́нья, з якого ця порода собак раніше вивозилась;
пор. п. bononka, утворене від лат. Воnоnіа «Болонья»;
р. боло́нка, бр. бало́нка;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бало́нка білоруська
Воnоnіа «Болонья» латинська
bononka польська
боло́нка російська
Боло́нья ?
bononka ?

боло́ння «заросла травою низина, луг, вигін»

псл. *boln «трав’яниста низина», похідне утворення від того самого кореня bol-, що й [боло́на], боло́то;
споріднене з лит. balà «торф’яне болото»;
р. [боло́нье], бр. [бало́на, боло́нь], абало́на, др. болоньє, болонь, п. błonia, błonie, błoń, ч. blana, нл. blomје, полаб. blån, blånә, blåně «оболоння», болг. блáна «дерн»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боло́нь «тс.»
оболо́ничі «стежка через болото»
оболо́ння «заплавні луки»
оболо́нь «тс.»
оболо́ня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бало́на білоруська
блáна «дерн» болгарська
болоньє давньоруська
balà «торф’яне болото» литовська
blomје нижньолужицька
blån «оболоння» полабська
blånә «оболоння» полабська
blåně «оболоння» полабська
błonia польська
błonie польська
błoń польська
*boln «трав’яниста низина» праслов’янська
боло́нье російська
боло́нь українська
абало́на українська
болонь українська
blana чеська
bol- ?
боло́на ?
боло́то ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України