БОЛОНА — ЕТИМОЛОГІЯ

боло́на «перепонка, оболонка»

псл. bolna «плівка, оболонка», похідне від іє. *bhol-/bhel- «білий»;
споріднене з псл. bělъ «білий», лит. bálnas «тс.», гр. φολίς «луска (плазунів)»;
пов’язується також (Machek ESJČ 55, 458; Мартынов Sl. Wortst. 62 – 63) з псл. *pelna «пелена», лит. plėne «плівка», лат. pellis «шкіра»;
р. балона́ «наріст на дереві», [бо́лонь] «м’яка кора дерева», бр. [болона] «велика шибка», п. błona «оболонка», ч. blána, слц. blana «тс.», вл. błońk «клітина», нл. ст. błona «пліва, перетинка, оболонка», слн. blána «перетинка; пергамент»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

болона́стий «перетинчастий»
болони́стий
болонка́р «шкляр»
болонкова́тий «тс.»
болонча́стий
болонча́тий «тонкошкірий»
за́болонь «молодий шар деревини безпосередньо під корою»
оболо́на «оболонка; [шибка]»
оболо́ни «віконні рами»
оболо́ники «тс.»
оболо́нка
оболонник «шкляр»
оболонщик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
болона «велика шибка» білоруська
błońk «клітина» верхньолужицька
φολίς «луска (плазунів)» грецька
*bhol-/bhel- «білий» індоєвропейська
pellis «шкіра» латинська
bálnas «тс.» литовська
plėne «плівка» литовська
błona «пліва, перетинка, оболонка» нижньолужицька
błona «оболонка» польська
bolna «плівка, оболонка» праслов’янська
bělъ «білий» праслов’янська
*pelna «пелена» праслов’янська
балона́ «наріст на дереві» російська
blana «тс.» словацька
blána «перетинка; пергамент» словенська
бо́лонь «м’яка кора дерева» українська
blána чеська
błona «пліва, перетинка, оболонка» ?

бла́на «шибка НЗ УжДУ 26; шкірка, пергамен Ж; плівка Дз УЗЛП»

запозичення з словацької мови;
слц. blana «шкірка, плівка, оболонка», сx.-слц. [blaňar] «скляр», як і п. [błoniarz] «тс.», ч. blána «плівка, (заст.) пергамен», ст. blanař «кушнір», слц. blanár «тс.», слн. blána «оболонка, пергамен», відповідають укр. боло́на «оболонка»;
розходження в семантиці наведених відповідників пояснюється тим, що в давнину вікна робили не з скла, а з прозорої шкіряної плівки, проолієного паперу тощо;
менш переконливе припущення (Richhardt 35) про запозичення з польської мови і асиміляційну зміну bło- в бла-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

блана́р «скляр»
бланови́тий «такий, що має багато пліви» (про м’ясо)
бланя́р «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
błoniarz «тс.» польська
blana «шкірка, плівка, оболонка» словацька
blanár «тс.» словацька
blána «оболонка, пергамен» словенська
боло́на «оболонка» українська
blána «плівка, (заст.) пергамен» чеська
blaňar «скляр» ?
blanař «кушнір» ?
бла- ?

боло́ння «заросла травою низина, луг, вигін»

споріднене з лит. balà «торф’яне болото»;
псл. *boln «трав’яниста низина», похідне утворення від того самого кореня bol-, що й [боло́на], боло́то;
р. [боло́нье], бр. [бало́на, боло́нь], абало́на, др. болоньє, болонь, п. błonia, błonie, błoń, ч. blana, нл. blomје, полаб. blån, blånә, blåně «оболоння», болг. блáна «дерн»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боло́нь «тс.»
оболо́ничі «стежка через болото»
оболо́ння «заплавні луки»
оболо́нь «тс.»
оболо́ня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бало́на білоруська
блáна «дерн» болгарська
болоньє давньоруська
balà «торф’яне болото» литовська
blomје нижньолужицька
blån «оболоння» полабська
blånә «оболоння» полабська
blåně «оболоння» полабська
błonia польська
błonie польська
błoń польська
*boln «трав’яниста низина» праслов’янська
боло́нье російська
боло́нь українська
абало́на українська
болонь українська
blana чеська
bol- ?
боло́на ?
боло́то ?

флоя́ра «сопілка»

запозичення зі східнороманських мов;
рум. flúier «сопілка, флояра», молд. флу́ер «тс.» неясного походження;
припускається зв’язок з лат. flābellum «віяло», що зводиться до іє. *bhle-/bhol- «надувати, набрякати», звідки, можливо, також псл. *bolna, укр. боло́на;
п. fujara;
Фонетичні та словотвірні варіанти

флоє́ра
флоя́рний
флуя́ра
фльоє́ра
фльоя́ра
фльоя́рник «тс.»
фуя́ра
фуя́ра (1627)
фуя́рець «флейтист»
фуя́рити «говорити, робити дурниці Г; грати на сопілці Шейк»
фуя́рка
фуя́рник «гравець на фуярі»
фуя́рош «майстер, що робить флояри»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*bhle-/bhol- «надувати, набрякати» індоєвропейська
flābellum «віяло» латинська
флу́ер «тс.» молдавська
fujara польська
*bolna праслов’янська
flúier «сопілка, флояра» румунська
боло́на українська

фоліа́нт «товста книга великого формату»

лат. folium «лист, листок» споріднене з гр. φύλλον «листок», кельт. bile «листочок; цвіт», тох. А pält, тох. В pilta «листок», які зводяться до іє. *bhel- (*bhlе̄-/bhli-) «квітнути», власне, «набухати, набрякати, розпукуватися», з чим пов’язуються також псл. *bolna «плівка, перепонка», укр. [боло́на] «плівка, перепонка; шибка»;
н. Foliant «книга форматом у цілий аркуш», давніше folio «тс.» утворене на базі лат. in foliō «на весь аркуш»;
запозичення з німецької мови;
р. болг. фолиа́нт, бр. фалія́нт, п. foliat, foliant, ч. folio, foliant, слц. foliant, м. фолиjа́нт, схв. фолùjант, слн. foliánt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фо́ліо
фолія́нт
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фалія́нт білоруська
фолиа́нт болгарська
φύλλον «листок» грецька
*bhel- «квітнути» (*bhlе̄-/bhli-) індоєвропейська
*bhlе̄- / bhli- індоєвропейська
bile «листочок; цвіт» кельтські
folium «лист, листок» латинська
in foliō «на весь аркуш» латинська
фолиjа́нт македонська
Foliant «книга форматом у цілий аркуш» німецька
folio «тс.» німецька
foliat польська
foliant польська
*bolna «плівка, перепонка» праслов’янська
фолиа́нт російська
фолùjант сербохорватська
foliant словацька
foliánt словенська
pält тохарська А
pilta «листок» тохарська В
боло́на «плівка, перепонка; шибка» українська
folio чеська
foliant чеська

фуфу́ «звукообразне слово, що означає подув вітру або пусту людину та її вчинки»

очевидно, утворення на базі зневажливого звука (пор. пху, тьху, тьфу) і відповідного руху губ, але можливий і вплив фр. fou «блазень, дурень, божевільний» ‹ лат. follis «торба, пузир; (надутий) дурень», з яким зіставляється псл. *bolna, укр. боло́на;
р. (на)фуфу́ «безпідставно, абияк»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
follis «торба, пузир; (надутий) дурень» латинська
*bolna праслов’янська
(на)фуфу́ «безпідставно, абияк» ()фуфу́ російська
боло́на українська
fou «блазень, дурень, божевільний» французька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.