БЛЕКНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бле́кнути
очевидно, псл. "blьknǫti (‹*bhlĭk-). поряд з яким, можливо, існувала форма псл. *bIěknǫti з *bhloik-;
споріднене з лит. nubliekti «блякнути»;
похідне від того самого кореня *bhel-/bhl-, який зберігається і в словах бі́лий, блиск, бліди́й;
зв’язок з блекота́, [бле́кіт] (Bern. I 63; Sadn.– Aitz VWb. I 141 –142) недостатньо обґрунтований;
р. блёкнуть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бле́клий
бле́клість
бле́кній
«бляклий, блідий»
збле́клий
побле́клий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nubliekti «блякнути» | литовська |
blьknǫti | праслов’янська |
*bIěknǫti | праслов’янська |
блёкнуть | російська |
поряд | ? |
*bhel-/bhl- | ? |
бі́лий | ? |
блиск | ? |
бліди́й | ? |
блекота́ | ? |
бле́кіт | ? |
бля́кнути
вважається запозиченням з польської мови, в якій форма з bla- замість очікуваного *ble- відповідно до укр. бле́кнути, р. блёкнуть пояснюється як результат впливу з боку blady «блідий» [Bern. І 63);
лит. nubliŤkti «блякнути» вказує на можливість поряд з формою псл. blьnǫti, збереженою в укр. бле́кнути, р. блекнуть, паралельної форми псл. *bIěknǫti з основи *bhloik-, похідної від того самого кореня іє. *bhel-/bhl-, який зберігається і в словах бі́лий, бле́кнути, блиск, бліди́й;
бр. бля́кнуць, п. blaknąć, blakować «блякнути», вл. blak «блідість, бляклість»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
блакува́ти
«тс.»
бля́клий
бля́клість
бляку́вати
«линяти»
блякува́тий
збля́клий
побля́клий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бля́кнуць | білоруська |
blak «блідість, бляклість» | верхньолужицька |
*bhel-/bhl- | індоєвропейська |
nubliŤkti «блякнути» | литовська |
blaknąć «блякнути» | польська |
blakować «блякнути» | польська |
blьnǫti | праслов’янська |
*bIěknǫti | праслов’янська |
блёкнуть «блідий» | російська |
blady «блідий» | російська |
блекнуть | російська |
бле́кнути | українська |
бле́кнути | українська |
bla- | ? |
І | ? |
бі́лий | ? |
бле́кнути | ? |
блиск | ? |
бліди́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України