БИТЮГ — ЕТИМОЛОГІЯ

битю́г «ломовий кінь»

запозичення з російської мови;
р. битюг, битю́к «тс.» походить, очевидно, від назви річки Битюг (ліва притока Дону), як «кінь з річки Битюг» (Даль І 90; Преобр. І 27);
менш переконливе виведення від чаг. битіÿ «верблюд» чи узб. бит «тс.» (Корш ИОРЯС 8/4, 42; Дмитриев 556) або під тюрк. ст. bitük «цілий, здоровий, міцний» (Будагов І 271; Menges Festschr. Čyževśkyj 189);
бр. біцюг «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

битю́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
біцюг «тс.» білоруська
битюг російська
bitük «цілий, здоровий, міцний» тюркські
бит «тс.» узбецька
битіÿ «верблюд» чагатайська
битю́к «тс.» ?
Битюг (ліва притока Дону) ?
як «кінь з річки Битюг» ?
bitük «цілий, здоровий, міцний» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.