БЗВІЧЧЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
б́зві́ччя «покалічення, каліцтво»
давнє східнослов’янське утворення від bѣkъ «вік, сила», пор. р. уве́чье;
р. [безвечье] «покалічення», бр. [бязьве́чча] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обезві́чити
«скалічити»
убезві́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бязьве́чча «тс.» | білоруська |
| уве́чье | російська |
| безвечье «покалічення» | російська |
| bѣkъ «вік, сила» | ? |
| уве́чье | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України