БЕСІДА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. besěda, утворене з прислівника bez «зовні» і іменника sěda «сидіння»;

первісне значення – «сидіння надворі», пізніше «зібрання», «розмова» і т. д;

вважається також (Rozwadowski RSl 2,104–105; ЭССЯ 1,211 – 212) спорідненим з дінд. bhasád- «зад» (‹*«сидіння»);

помилковим було тлумачення початкового бе- як префікса, відповідного лит. be- в дієсловах тривалого виду (Брандт РФВ 21, 207; Погодин РФВ 39, 3), а також пояснення слова бе́сіда як похідного від гіпотетичної форми кореня *bes- (‹*bhes-) «розмова, звуки», нібито того самого, що і в словах ба́яти, ба́йка та ін. (Горяев 17; Ильинский РФВ 62, 237–239; Brückner 26–27);

запозиченнями з слов’янських мов є лит. [besieda], уг. beszéd «мова, бесіда»;

р. болг. бесе́да, бр. бясе́да «бенкет; [бесіда]», др. бecѣдa «місце для сидіння; розмова», п. biesiada «бенкет», ч. слц. beseda «дружня розмова; зібрання для розмови», ч. besídka «альтанка», слц. besiedka «тс.», вл. bjesada «розмова, товариство співрозмовників», болг. бесе́дка «альтанка», м. беседа «розмова», схв. бе́седа «промо ва, проповідь», слн. beséda «слово, розмова, мова, обіцянка», стел. ЕЕСѣда «слово, розмова»;

очевидно, результат контамінації назв [беше́зни́к, бешизник Mak] «тс.», [беши́шник] «лобода гібридна, Chenopodium hybridum L.» i слів біс, біси́тися (пн.-укр. беси́тися), зв’язок з якими міг бути зумовлений отруйністю рослини;

-сі- замість очікуваного -си- могло з’явитися в результаті деетимологізації слова під впливом бе́сіда чи бесі́дка, зокрема через зближення з назвою [бесіжни́к огородний] «рожа, мальва, Alcea rosea L.»;