БЕРЕСТОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бе́рест «в’яз, Ulmus L.» (бот.)
пор. заперечення Славського (JP 33/5, 399);
не може бути категорично відкинуте і припущення (Moszyński PZJP 32–33) про псл. "berstъ як колишнє прикметникове означення до іменника ѵęzъ «в’я́з», утворене через проміжну форму *berd-to- від кореня іє. *bher- «рубати, колоти» (з огляду на потріскану кору береста Ulmus campestris) або від омонімічного кореня *bher«виступати, стирчати, утворювати гострі грані» (з огляду на характерні для береста коркові нарости);
паралельне до двн. beraht «світлий, блискучий», гот. baírhts «тс.»;
псл. *berstъ‹*berztъ, похідне від основи, яка зберігається в слові береза (‹*berza);
р. бе́рест, бр. бе́раст, др. берестъ, п. brzost, ч. břest, слц. brest, болг. бряст, брест, м. брест, схв. брȇст брȕјест, слн. brést, стсл. брѣстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берести́на
берестни́к
«берестовий гай»
берестня́к
«тс.»
бересток
берестю́к
«тс.»
берестя́нка
«гриб, що росте на берестових пнях»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бе́раст | білоруська |
| бряст | болгарська |
| baírhts «тс.» | готська |
| beraht «світлий, блискучий» | давньоверхньонімецька |
| берестъ | давньоруська |
| *bher- «рубати, колоти» (з огляду на потріскану кору береста Ulmus campestris) | індоєвропейська |
| брест | македонська |
| brzost | польська |
| berstъ «в’я́з» | праслов’янська |
| *berstъ‹*berztъ | праслов’янська |
| бе́рест | російська |
| брȇст брȕјест | сербохорватська |
| brest | словацька |
| brést | словенська |
| брѣстъ | старослов’янська |
| брест | українська |
| břest | чеська |
| заперечення Славського | ? |
| *berd-to- | ? |
| *bher «виступати, стирчати, утворювати гострі грані» (з огляду на характерні для береста коркові нарости) | ? |
| береза (‹*berza) | ? |
берест «верес, Erica L.» (бот.)
результат видозміни деетимологізованої форми ве́рес, фонетично зближеної з бе́рест «Ulmus L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берестовисько
«вересовисько»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ве́рес | ? |
| бе́рест «Ulmus L.» | ? |
бере́за (бот.)
припускається споконвічний зв’язок iє.*bhereg- з сем. b-r-h, b-r-q і хам. b-r-q, b-r-g: ар. клас, bariha «яснішає», barâhun «щось ясне», barâḥu «сонце», гебр. baraq «блискати» (про грозу), ак. barâqu «тс.», birqu «блискавка», eг. b-r-q, b-r-g «блискати»;
менш переконлива спроба (Machek ESJČ 74) пов’язання з нвн. Borke «кора» і прийняття цього значення за первісне;
зближується також (Schmter-Šewc Sl. Wortst. 17) з іє. *bheregh- «високий, піднесений», псл. *bergъ, укр. бе́рег;
первісне значення назви дерева – «світла, біла»;
утворення від іє. *bherəg-/*bhrg- «береза», пов’язаного з *bhereg’- «блищати; світлий», відображеним у болг. бряз «з білими плямами», укр. березу́на (кличка вівці);
споріднене з лит. berzas, лтс. bẽcrzs, прус. berse, ос. bærz, bærzæ, дангл. beorc, двн. birihha, нвн. Bírke «тс.», дінд. bhūrjah «порода берези», лат. fraxinus «ясен»;
псл. *bérža‹*berga «береза»;
р. берёза, бр. бяро́за, др. береза, п. bгzоzа, ч. břiza, слц. breza, вл, brěza, нл. brjaza, полаб. breză, болг. бреза́, м. бреза, схв. брёза, слн. bréza, стсл. брѣза;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берези́на́
«березняк; березові гілки»
бере́зина
«березове дерево; березовий ліс»
березі́вка
«зяблик, Fringilla coelebs L.»
(орн.)
бере́зі́вка
«березова настоянка»
березнева́muu
«покритий місцями березою»
бере́зни́к
березни́ця
«березник»
березня́к
«березовий сік»
березова́ті
«березові»
бере́зові
березовни́к
«березовий гай; вид узору на писанці»
бере́зто
«тс.»
березтя́нка
«березова земля; придатний для берези грунт»
бе́рест
«березова кора»
берестяни
«зроблений з бересту»
берестянка
«кошик або коробка з березової кори»
підбере́зник
підберезо́вець
«підберезник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| barâqu «тс.» | аккадська |
| клас | арабська |
| бяро́за | білоруська |
| бряз «з білими плямами» | болгарська |
| бреза́ | болгарська |
| baraq «блискати» (про грозу) | гебрайська |
| beorc | давньоанглійська |
| birihha | давньоверхньонімецька |
| bhūrjah «порода берези» | давньоіндійська |
| береза | давньоруська |
| *bheregh- «високий, піднесений» | індоєвропейська |
| *bherəg-/*bhrg- «береза» | індоєвропейська |
| fraxinus «ясен» | латинська |
| bẽcrzs | латиська |
| berzas | литовська |
| бреза | македонська |
| brjaza | нижньолужицька |
| Borke «кора» | нововерхньонімецька |
| Bírke «тс.» | нововерхньонімецька |
| breză | полабська |
| bгzоzа | польська |
| *bergъ | праслов’янська |
| *bérža‹*berga «береза» | праслов’янська |
| berse | прусська |
| берёза | російська |
| b-r-h | семітські |
| брёза | сербохорватська |
| breza | словацька |
| bréza | словенська |
| брѣза | старослов’янська |
| бе́рег | українська |
| березу́на (кличка вівці) | українська |
| вл | українська |
| brěza | українська |
| b-r-q | хамітські |
| břiza | чеська |
| iє.*bhereg- | ? |
| b-r-g: | ? |
| bariha «яснішає» | ? |
| barâhu «щось ясне» | ? |
| barâḥu «сонце» | ? |
| birqu «блискавка» | ? |
| b-r-q | ? |
| b-r-g «блискати» | ? |
| *bhereg'- «блищати; світлий» | ? |
| bærz | ? |
| bærzæ | ? |
берестя́нка «пересмішник, Нірpolais icterina Vieill.» (орн.)
пов’язане з берест «березова кора»;
назва птаха зумовлена тим, що своє гніздо на дереві він маскує березовою корою;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| берест «березова кора» | ? |
оберести́тися «загорнутися, закутатися; задушитися»
неясне;
висловлювалась думка (Reichenkron ZfSlPh 17/1, 149) про утворення з об+вер(е)т-;
можливе припущення про зв’язок з [бе́рест] «верхня кора берези» (з огляду на використання березової кори для ізоляції речей від вологи) або з *верз(а)ти (псл. *vьr̥zti) «в’язати» (в такому разі обер- з *обвер-);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| об | ? |
| вер | ? |
| е | ? |
| т- | ? |
| бе́рест «верхня кора берези» (з огляду на використання березової кори для ізоляції речей від вологи) | ? |
| *верз(а)ти «в’язати» (псл. *vьr̥zti)(в такому разі обер- з *обвер-) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України