БЕРЕЗІЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
бе́резі́ль «березень» (заст.)
псл. berzozolъ *berzozolъ), утворене з основ *berz«береза» і *zol-, що тлумачиться по-різному: як різновид кореня zel- «зелений» (Фасмер І 154; Горяев 16; ЭССЯ 1, 207), як пов’язане з укр. [зола] «березовий сік» (? Miklosich DWA 17, 2) або як тотожне з укр. зола́ «попіл», що мало означати спалювання берез навесні перед оранкою (Кравчук УМШ 1955/3, 61; Hołyńska-Baranowa 35–39; Sł. prasł. T 212);
др. березозолъ, стсл. брѣзозолъ. (брѣзозеръ);
Фонетичні та словотвірні варіанти
березозі́л
березозі́ль
березо́ль
бєрезозо́л
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| березозолъ | давньоруська |
| berzozolъ | праслов’янська |
| зола «березовий сік» (? Miklosich DWA 17, 2) | українська |
| зола́ «попіл» | українська |
| *berz «береза» | ? |
| *zol- | ? |
| zel- «зелений» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України