БЕРЕЖИ — ЕТИМОЛОГІЯ

берегти́

можливо, також схв. [bгȉćі] «славити, святкувати»;
псл. *bergti – споріднене з лит. [bìrginti] «берегти, заощаджувати», гот. baírgan «ховати», двн.bergan «тс.», borgen «убезпечити себе»;
iє. *bhergh- «ховати»;
припущення про запозичення з германських мов (Hirt РВгВ 23, 332; Moszyński KLS l 232) необґрунтоване;
р. бере́чь, бр. берагчы́, др. беречи, серб. ст. бpиjeћu, стсл. брѢшти п. bróg «оборіг», ч. Ibráh] i т. д;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бережи́ти
бережки́й
бережли́вий
бережни́й
беречи́
зберіга́ч «необережність»
обере́га «обережність»
обере́жка «попередження»
обере́жний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
берагчы́ білоруська
baírgan «ховати» готська
беречи давньоруська
bìrginti «берегти, заощаджувати» литовська
*bergti праслов’янська
бере́чь російська
брѢшти п. bróg «оборіг» старослов’янська
Ibráh чеська
двн.bergan «тс.» ?
borgen «убезпечити себе» ?
*bhergh- «ховати» ?
бpиjeћu ?
бpиjeћu ?


бе́рег

псл. *bergъ;
двн. berg «гора», гот. baírgahei «гори», ав. barəzah- «гора, висота», ос. bærzond «висота», вірм. berj «тс.», дінд. bṛhant- «високий», ав. bərəzant, хет. parkuš «тс.», кімр. bre «гора, горб»;
безпосередню успадкованість сл. *bergъ з індоєвропейської прамови визнає більшість дослідників (Jagić AfSlPh 30, 457; Brückner AfSIPh 42, 138; Брандт РФВ 21, 206; Младенов 47; Георгиев БЕ 2, 247; Gołąb LP 16, 55; Machek ESJČ 72; Sławski I 46; Бурлакова ВСЯ 6, 61; Skok I 210; Schuster-Šewc Sl. Wortst. 17 i ін.), причому невідповідність у слов’янських мовах звука g, рефлексу непалатального іє. g(h), рефлексові палатального g в інших мовах satəm (пор. ав. z) пояснюється як одне з численних відхилень від звичайної рефлексації індоєвропейських задньоязичних або як відмінність слов’янських мов від інших індоєвропейських у характері розширення кореня *bher-;
інші дослідники, зважаючи на цю звукову невідповідність, припускають праслов’янське запозичення з германських чи з якихось інших мов групи centum (Bern. I 49– 50; Meillet RSl 2, 69; Преобр. І, 23; Trautmann 30–31; Kiparsky QLG 101– 102; Pokorny 140–141 і ін.);
р. бе́рег, бр. бе́раг, др. берегъ, п. brzeg, ч. břeh, слц. breh, вл. brjóh, нл. brjog, полаб. brig, болг. бряг, м. брег, схв. брȇг, брȕјег, слн. brég, стсл. брѣгъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безбере́гий
безбере́жжя
безбере́жний
берегі́вка «берегова ластівка»
берегова́тий
берегове́нник
береговина́ «побережжя»
берегови́сько
берегови́ще «тс.»
берегу́лиця
берегу́лька
берегу́ля
бережа́к «прибережний житель»
бережа́н «тс.»
бережа́нка
бережина́ «берегова трава»
бережи́на
бережи́стий «з високими берегами»
бережки́ «металева оправа колодочки ножа»
бере́жниця «тс.»
бережня́к «берегові зарості; [викинуті водою на берег куски дерева]»
бережо́к «зарослий лісом горб»
бе́ріг
відбере́жний
за́бережень «прибережний лід»
на́бережна
надбере́жжя
надбере́жний
підбере́жка «берегова ластівка»
підбере́жний
підбере́жник
підбере́жок «тс.»
поберегулька «плиска, Motacilla L.» (орн.)
побережа́нин
побере́жець
побере́жжя
побере́жина «прибережжя»
побережний
побере́жник «берегова ластівка»
побере́жниця «тс.»
побережня́к «вітер, що дме вздовж берега»
прибере́жжя
прибере́жний
прибере́жник «морська трава»
прибере́жниця «АеІuropus» (бот.)
убере́же
узбере́жжя
у́зберіж «вздовж берега»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
barəzah- «гора, висота» авестійська
bərəzant авестійська
бе́раг білоруська
бряг болгарська
brjóh верхньолужицька
berj «тс.» вірменська
baírgahei «гори» готська
berg «гора» давньоверхньонімецька
bṛhant- «високий» давньоіндійська
берегъ давньоруська
g(h) індоєвропейська
bre «гора, горб» кімрська
брег македонська
brjog нижньолужицька
bærzond «висота» осетинська
brig полабська
brzeg польська
*bergъ праслов’янська
бе́рег російська
брȇг сербохорватська
*bergъ слов’янські
breh словацька
brég словенська
брѣгъ старослов’янська
брȕјег українська
parkuš «тс.» хетська
břeh чеська
g (пор. ав. z) ?

борг

через польську мову запозичено з німецької;
н. Borg «позичка», borgen «позичати», споріднене з англ. borrow «позичати», зводиться до того самого кореня, що й н. bergen, укр. берегти́, і первісно означало «давати пощаду, давати строк для виплати»;
п. borg, bórg, слц. borg;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бор
бор (XVIII ст.)
борг (1529)
боргува́ти
боржни́к
заборго́ваність
на́бір «у борг»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
borrow «позичати» англійська
Borg «позичка» німецька
bergen німецька
borg польська
bórg польська
borg словацька
берегти́ українська
borgen «позичати» ?
означало «давати пощаду, давати строк для виплати» ?

збережі́ти (у виразі з. сіножа́ть «висушити й зробити добре сіно»)

очевидно, пов’язане з берегти́, борі́г, оборі́г «пристрій для зберігання сіна» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
берегти́ ?
борі́г ?
оборі́г «пристрій для зберігання сіна» ?

побере́жни́к «лісовий сторож, лісник»

пов’язане з берегти́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

побережни́чити «бути лісником»
попережни́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
берегти́ українська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.