БЕЛЬКНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бе́лькнути

утворення від звуконаслідувального кореня псл. *bьlk- «белькотати»;
п. bełkotać «белькотіти; булькати», ч. blkotati «булькати; воркувати; мимрити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бе́лькіт
бе́лькот
белькота́ти
белькоті́ти
белькотня́
белькоту́н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bełkotać «белькотіти; булькати» польська
*bьlk- «белькотати» праслов’янська
blkotati «булькати; воркувати; мимрити» чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.