БЕДРОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бе́дра (у виразі з казки коза б., півбака обдрота)
прикметникова форма походить від псл. bedro (bedra) і первісно означала «плямистий на бедрах»;
форма жін. р. давнього прикметника *бедрий із значенням «рябий, перістий, рудий з білим», з якою пов’язані і п. [biedrawa] «періста; червона; біла; біла на хребті (про корову)», [biedrona, biedrula] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бедра́та
«чорна, руда або сіра з білою поперечною смугою»
(про корову)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| biedrawa «періста; червона; біла; біла на хребті (про корову)» | польська |
| bedro «плямистий на бедрах» (bedra) | праслов’янська |
| *бедрий «рябий, перістий, рудий з білим» | російська |
| *бедрий «рябий, перістий, рудий з білим» | ? |
| biedrona «тс.» | ? |
| biedrula «тс.» | ? |
бедро́
безпідставно пов’язується (Machek ESJČ 50) з свн. zimere (zimb(e)re) «бедро»;
менш переконливі зіставлення (Petr BB 21, 210; Eckert ZfSl 8/6, 881; Bern. I 47–48) з лат. femen «бедро, стегно» «іє. *bhed-), а також (Rozwadowski RSl 2, 104) з лтс. bedre «яма, западина», спорідненим з укр. бости́ або (Osten-Sacken IF 23, 377–378) з дінд. jñu-bādh «коліна згинаючий», дісл. knē-beet «колінопреклоніння», другий компонент яких пов’язаний з дінд. bādhatē «давить, стискує», гот. bida «молитва, прохання» і ін;
виводиться (ЭССЯ 1, 179) від основи bed-/bod«колоти, бити»;
загальноприйнятої етимології не має;
псл. bedra, bedro;
р. бедро́, [бедра́], бр. бядро́, др. бедра, бедро, п. biodro, ч. bedra (мн.) «спина, крижі», слц. bedro, вл. bjedro, нл. ст. b’edro, болг. бедро́, м. бедро, схв. бèдрица, бèдро, слн. bêdro, [bédra], стсл. бєдра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бедра́та
«чорна, руда або сіра, через середину впоперек біла»«з бедрами іншої масті»
(про корову)(первісно, мабуть, )
бедра́тий
«широкобедрий»
бедре́ниця
«біль у бедрі, ішіас»
бедри́ти
«привалюватись бедром до голоблі»
(про коня)
бедри́ця
«бедро»
межибедре́нний
підбе́дрє
побе́дрина
«горизонтальна перекладина в різних пристроях; перехрестя»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бядро́ | білоруська |
| бедро́ | болгарська |
| bjedro | верхньолужицька |
| bida «молитва, прохання» | готська |
| jñu-bādh «коліна згинаючий» | давньоіндійська |
| bādhatē «давить, стискує» | давньоіндійська |
| knē-beet «колінопреклоніння» | давньоісландська |
| бедра | давньоруська |
| femen «бедро, стегно» | латинська |
| бедро | македонська |
| b'edro | нижньолужицька |
| biodro | польська |
| bedra | праслов’янська |
| бедро́ | російська |
| бèдрица | сербохорватська |
| zimere «бедро» (zimb(e)re) | середньоверхньнімецька |
| bedro | словацька |
| bêdro | словенська |
| бости́ | українська |
| або | українська |
| бедра́ | українська |
| бедро | українська |
| бèдро | українська |
| bédra | українська |
| bedra «спина, крижі» (мн.) | чеська |
| bed-/bod «колоти, бити» | ? |
| bedro | ? |
| b'edro | ? |
| бєдра | ? |
бедренець «голодранець»
очевидно, результат видозміни слова обідранець під впливом слова бедро́ або бедри́нець;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| обідранець | ? |
| бедро́ | ? |
| бедри́нець | ? |
бедри́нець «Pimpinella L. (вживана для лікування рослина, гостра на смак); [смовдь оленяча, Peucedanuim cervaria Guss.; цикута отруйна, Cicuta virosa L. Пі]» (бот.)
менш переконливе пов’язання (Lunt Language 29/2, 128–133; Sł. prasł. І 200–201) з стсл. бєдръɴъ «багатий», дінд. bhadráḥ «щасливий, добрий», зіставлення (Преобр. І 21) з тур. (перс.) badränž «меліса, Melissa officinalis», а також зведення до псл. *bъdrъ «бадьорий» (Brückner 25);
з огляду на гострий смак бедринцю пов’язується з основою bed-/bod- «колоти», від якої виводиться і псл. bedro, укр. бедро́ (ЭССЯ 1, 177– 178);
загальноприйнятої етимології не має;
р. бедрене́ц «Pimpinella L.; [перстач гусячий, Potentina anserina L.]», бр. бядры́нец «Pimpinella L.», п. biedrzeniec, ст. wiedrzeniec, ч. bedrník, слц. bedrovník, ст. bederník, схв. бèдренац, бȅдринац «тс.», слн. [bedrenec] «бедринець ломикаменевий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бедренец
«тс.; родовик лікарський, Sanguisorba officinalis L.»
бедренецъ
«Pimpinella L.»
бедренець
бедрець
«бедринець ломикаменевий, Pimpinella saxifraga L.»
бедринець
«тс.»
(XVIII ст.)
бедри́ч
бедріне́ць
бердінець
бидринець
педринець
ядринец
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бядры́нец «Pimpinella L.» | білоруська |
| bhadráḥ «щасливий, добрий» | давньоіндійська |
| biedrzeniec | польська |
| *bъdrъ «бадьорий» | праслов’янська |
| bedro | праслов’янська |
| бедрене́ц «Pimpinella L.; [перстач гусячий, Potentina anserina L.]» | російська |
| бèдренац | сербохорватська |
| bedrovník | словацька |
| bedrenec «бедринець ломикаменевий» | словенська |
| бєдръɴъ «багатий» | старослов’янська |
| badränž «меліса, Melissa officinalis» (перс.) | турецька |
| бедро́ | українська |
| бȅдринац «тс.» | українська |
| bedrník | чеська |
| bed-/bod- «колоти» | ? |
| wiedrzeniec | ? |
| bederník | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України