БАШТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ба́шта
через чеську і, можливо, польську мови запозичено з італійської;
іт. bastia «бастіон, фортеця» походить від пізньолат. bastia, пов’язаного з дієсловом bastīre «будувати», запозиченим з франкської мови, в якій *bastjan означало «обплітати тином»;
р. ба́шня, бр. ба́шта, п. baszta, ч. слц. вл. bašta, схв. ст. bašta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́хта
«башта»
башни́к
«баштовий сторож»
ба́шня
«тс.»
башта
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́шта | білоруська |
| bašta | верхньолужицька |
| bastia «бастіон, фортеця» | італійська |
| bastia | пізньолатинська |
| baszta | польська |
| ба́шня | російська |
| bašta | сербохорватська |
| bašta | словацька |
| bašta | чеська |
| bastīre «будувати» | ? |
| означало «обплітати тином» | ? |
| bašta | ? |
ба́шта «висока стара смерека»
неясне;
можливо, виникло на ґрунті виразу типу *баштова смерека, баштовий ліс (пор. вираз корабельний ліс);
непереконливо пов’язувалося з тур. bostan «город» (Кобилянський Гуц. гов. 82);
Фонетичні та словотвірні варіанти
баштанни́к
«старий смерековий ліс»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bostan «город» | турецька |
| баштова смерека | ? |
| баштовий ліс (пор. вираз корабельний ліс) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України