БАРЛІГ — ЕТИМОЛОГІЯ

барлі́г «лігво ведмедя, свині і под.; калюжа бруду»

псл. *bьrlogъ, bьrloga, утворене, очевидно, за допомогою суфікса -og- від основи *bьrl-, тієї самої, що і в схв. брљав «брудний», bȑlota «брудна людина», п. bardlić «бруднити», лит. burlas «бруд», гр. φορύνω «перемішую, забруднюю»;
може розглядатись і як складне утворення з основ *bьrl- і log(leg-), тієї самої, що і в лігво (Machek ESJČ 67);
невірні припущення про зв’язок з н. Bärenloch (Горяев 1892, 6; Karłowicz SWO 35) і спроби розкладу на основи bьr- «бурий» (пор. лит. beras «коричневий», н. Bär «ведмідь») i log- (Uhlenbeck 197; Torp 263) та деякі інші;
звук а в укр. барліг міг виникнути на місці е під впливом слів бару́ля «барліг», бара «болото»;
р. берло́га, бр. бярло́г, др. берлога «ліс», бьрлогъ «печера», п. barłóg, [berłóg], ч. brloh, brloha, слц. brloh, вл. borło, нл. barłog, болг. бърло́га, м. брлог, схв. брлог, слн. brlòg, цсл. брьлогъ, бьрлогъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

барлі́жний
барложи́тися «валятися в калюжі»
берлі́г
берло́га
би́рло «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бярло́г білоруська
бърло́га болгарська
borło верхньолужицька
φορύνω «перемішую, забруднюю» грецька
берлога «ліс» давньоруська
burlas «бруд» литовська
брлог македонська
barłog нижньолужицька
Bärenloch і спроби розкладу на основи bьr- «бурий» німецька
bardlić «бруднити» польська
barłóg польська
*bьrlogъ праслов’янська
берло́га російська
брљав «брудний» сербохорватська
брлог сербохорватська
brloh словацька
brlòg словенська
барліг «барліг» українська
бару́ля «барліг» українська
бьрлогъ «печера» українська
berłóg українська
бьрлогъ українська
брьлогъ церковнослов’янська
brloh чеська
brloha чеська
bьrloga ?
-og- ?
bȑlota «брудна людина» ?
*bьrl- ?
лігво ?
log- ?
бара «болото» ?

мирлу́га «барліг»

пов’язане з барлі́г (див.);
р. [мерло́г] «лігво, барліг», [мерло́га, мерлу́га], бр. [мерло́га] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мерло́га «тс.» білоруська
мерло́г «лігво, барліг» російська
мерло́га українська
мерлу́га українська
барлі́г ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.