БАРЛІГ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *bьrlogъ, bьrloga, утворене, очевидно, за допомогою суфікса -og- від основи *bьrl-, тієї самої, що і в схв. брљав «брудний», bȑlota «брудна людина», п. bardlić «бруднити», лит. burlas «бруд», гр. φορύνω «перемішую, забруднюю»;

може розглядатись і як складне утворення з основ *bьrl- і log(leg-), тієї самої, що і в лігво (Machek ESJČ 67);

невірні припущення про зв’язок з н. Bärenloch (Горяев 1892, 6; Karłowicz SWO 35) і спроби розкладу на основи bьr- «бурий» (пор. лит. beras «коричневий», н. Bär «ведмідь») i log- (Uhlenbeck 197; Torp 263) та деякі інші;

звук а в укр. барліг міг виникнути на місці е під впливом слів бару́ля «барліг», бара «болото»;

р. берло́га, бр. бярло́г, др. берлога «ліс», бьрлогъ «печера», п. barłóg, [berłóg], ч. brloh, brloha, слц. brloh, вл. borło, нл. barłog, болг. бърло́га, м. брлог, схв. брлог, слн. brlòg, цсл. брьлогъ, бьрлогъ;

пов’язане з барлі́г (див.);

р. [мерло́г] «лігво, барліг», [мерло́га, мерлу́га], бр. [мерло́га] «тс.»;