БАНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба́ня «лазня; [цілюще джерело ВеЛ]»
псл. banja, запозичене з народно-латинської мови;
нар.-лат. bāneum (‹ balneum) «лазня, купальня» походить від етимологічно неясного гр. βαλανεĩον «тс.», очевидно, середземноморського походження, яке раніше зіставлялося з дінд. galanaḥ «капаючий» (Froehde у Fick І4 404);
менш переконливе припущення (Преобр. І 16; Machek ESJČ 45) про безпосереднє праслов’янське запозичення з грецької мови, як і думка (Torp 256; Ильинский ИОРЯС 23, 197–202; Brückner 14;Ondruš St. sl. 4, 242–243) про власне слов’янський характер слова;
р. болг. ба́ня «лазня», др. баня «тс.», нл. banja «ванна», болг. ба́ни «курорт з цілющими джерелами», схв. бȁња «купання; курорт; ванна», баȁњти се «купатись (у теплій воді)», м. бања «лазня, ванни, гарячі джерела, курорт», слн. bánja «ванна», стсл. баɴга «лазня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́нити
«мити, купати»
ба́нник
ба́нщик
баня
«лазня»
(XV ст.)
передба́нник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́ня «лазня» | болгарська |
ба́ни «курорт з цілющими джерелами» | болгарська |
βαλανεĩον «тс.» | грецька |
galanaḥ «капаючий» | давньоіндійська |
баня «тс.» | давньоруська |
бања «лазня, ванни, гарячі джерела, курорт» | македонська |
bāneum «лазня, купальня» (‹ balneum) | народнолатинська |
banja «ванна» | нижньолужицька |
banja | праслов’янська |
бȁња «купання; курорт; ванна» | сербохорватська |
bánja «ванна» | словенська |
баɴга «лазня» | старослов’янська |
баȁњти се «купатись (у теплій воді)» | українська |
ба́ня «лазня» | ? |
ба́ня «купол на будівлі»
висловлювались і заперечення зв’язку між значеннями «опукла річ» і «лазня» (Brückner 14; Преобр. I 15);
здебільшого пояснюється як результат видозміни значення слова ба́ня1 «лазня» через проміжний ступінь «ванна, посуд для води» (Шанский ЭСРЯ І 2, 34; Фасмер І 121; Machek ESJČ 45; ЭССЯ 1,151–152; Sadn.–Aitz. VWb. I 8586; Bern. I 43);
р. ба́нка, бр. ба́нька «банка», n. bania «опукла річ; опуклий посуд; купол», ч. báň «купол; опукла посудина або річ», слц. baňa «купол, опукла річ», baňatý «опуклий», вл. нл. banja «кухоль, гарбуз», слн. bánjka «посуд для рідини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бан'ка
«опукла посудина; купол»
(XVI ст.)
банька
(XVII ст.)
ба́нька
«куля; посуд з вузьким горлом; водяна бульбашка; білок ока»
банька́тий
банька́ч
«з випуклими очима»
баньки́
«очі»
банькува́тий
«тс.»
баня́
«чашечка»
баня́к
«чавунний горщик, казан, глиняний або скляний посуд, дзбан»
баня́чка
«яйце»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́нька «банка»«опукла річ; опуклий посуд; купол» | білоруська |
banja «кухоль, гарбуз» | верхньолужицька |
banja «кухоль, гарбуз» | нижньолужицька |
ба́нка | російська |
baňa «купол, опукла річ»«опуклий» | словацька |
baňatý «купол, опукла річ»«опуклий» | словацька |
bánjka «посуд для рідини» | словенська |
báň «купол; опукла посудина або річ» | чеська |
значеннями «опукла річ» | ? |
і «лазня» | ? |
ба́ня «лазня» | ? |
ступінь «ванна, посуд для води» | ? |
ба́ня «солеварня, копальня»
менш переконлива думка про первісне значення «низина» і про зв’язок з п. banior «мочар» (Brückner 14);
ст. баня «залізорудна копальня» (XV ст.);
пов’язується з словом ба́ня1 «лазня» з видозміною значення, обумовленою тим, що первісні лазні викопувались у землі, або тим, що давні копальні мали округлу форму (Sławski І 26; Machek ESJČ 45; Murko WuS 5, 1–42; Sł. prasł. I 189–190);
п. bania «тс.; солеварня», ч. báně «копальні», слц. baňa «копальня»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
banior «мочар» | польська |
bania «тс.; солеварня» | польська |
baňa «копальня» | словацька |
báně «копальні» | чеська |
значення «низина» | ? |
ба́ня «лазня» | ? |
баня «гарбуз»
очевидно, результат перенесення назви ба́ня «круглий посуд» на гарбуз за схожістю форми предметів;
бр. [ба́ня], п. bania «тс.; тиква; диня», вл. нл. banja «гарбуз»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́ня | білоруська |
banja «гарбуз» | верхньолужицька |
banja «гарбуз» | нижньолужицька |
bania «тс.; тиква; диня» | польська |
ба́ня «круглий посуд» | ? |
ба́мія «Hibiscus esculentus Monos.» (бот.)
тур. bamya, bamye «тс.» походить від ар. bāmijā «тс.»;
запозичення з турецької мови;
р. ба́мия, болг. ба́мя, [ба́мия, ба́бня], схв. бȁмња, бàмија, бȁмља;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баня
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bāmijā «тс.» | арабська |
ба́мя | болгарська |
ба́мия | російська |
бȁмња | сербохорватська |
bamya | турецька |
ба́мия | українська |
ба́бня | українська |
бàмија | українська |
бȁмља | українська |
bamye «тс.» | ? |
бо́ня «глибоке місце в річці Тези V сл. конф.; калюжа, ковбаня ВеУг»
зіставляється (Німчук Тези V сл. конф. 92) з слн. bedenj «глибоке місце в річці»;
може розглядатись і як звуковий варіант форми ба́ня «заглиблення», наявний також у складі форми [калабо́ня] «ковбаня» ВеУг, паралельної до [калаба́ня] «тс.» ВеУг, ковба́ня;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bedenj «глибоке місце в річці» | словенська |
ба́ня «заглиблення» | ? |
калабо́ня «ковбаня» | ? |
калаба́ня «тс.» | ? |
ковба́ня | ? |
ковба́ня «улоговина або глибока яма, «аповнена водою; яма в річці, морі, стрімка западина у воді; калюжа Ж»
очевидно, складне утворення з основ слів ко́ло (псл. kolo) «колесо» або псл. kol- «колоти, бити» і [ба́ня] [псл. banja) «копальня; яма, заглибина»;
пов’язання з [ковба́н] «чурбан» і з ковбаса́ (Ильинский ИОРЯС 24/1, 126–129) позбавлене підстав;
п. [kołbań] «грузьке озеро, став, калюжа; глибоке місце в річці, болоті» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
клуба́ня
«тс.»
ковба́нитися
«качатися, борсатися в ковбані»
ковба́нка
«невелика заглибина, наповнена водою»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kołbań «грузьке озеро, став, калюжа; глибоке місце в річці, болоті» (з укр.) | польська |
kol- «колоти, бити» | праслов’янська |
ко́ло «колесо» (псл. kolo) | ? |
ба́ня «копальня; яма, заглибина» | ? |
ковба́н «чурбан» | ? |
ковбаса́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України