БАНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́ня «лазня; [цілюще джерело ВеЛ]»

псл. banja, запозичене з народно-латинської мови;
нар.-лат. bāneum (‹ balneum) «лазня, купальня» походить від етимологічно неясного гр. βαλανεĩον «тс.», очевидно, середземноморського походження, яке раніше зіставлялося з дінд. galanaḥ «капаючий» (Froehde у Fick І4 404);
менш переконливе припущення (Преобр. І 16; Machek ESJČ 45) про безпосереднє праслов’янське запозичення з грецької мови, як і думка (Torp 256; Ильинский ИОРЯС 23, 197–202; Brückner 14;Ondruš St. sl. 4, 242–243) про власне слов’янський характер слова;
p. болг. ба́ня «лазня», др. баня «тс.», нл. banja «ванна», болг. ба́ни «курорт з цілющими джерелами», схв. бȁња «купання; курорт; ванна», баȁњти се «купатись (у теплій воді)», м. бања «лазня, ванни, гарячі джерела, курорт», слн. bánja «ванна», стсл. баɴга «лазня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́нити «мити, купати»
ба́нник
ба́нщик
баня «лазня» (XV ст.)
передба́нник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ня «лазня» болгарська
ба́ни «курорт з цілющими джерелами» болгарська
βαλανεĩον «тс.» грецька
galanaḥ «капаючий» давньоіндійська
баня «тс.» давньоруська
бања «лазня, ванни, гарячі джерела, курорт» македонська
bāneum «лазня, купальня» (‹ balneum) народнолатинська
banja «ванна» нижньолужицька
banja праслов’янська
бȁња «купання; курорт; ванна» сербохорватська
bánja «ванна» словенська
баɴга «лазня» старослов’янська
баȁњти се «купатись (у теплій воді)» українська
ба́ня «лазня» ?

ба́ня «купол на будівлі»

висловлювались і заперечення зв’язку між значеннями «опукла річ» і «лазня» (Brückner 14; Преобр. I 15);
здебільшого пояснюється як результат видозміни значення слова ба́ня1 «лазня» через проміжний ступінь «ванна, посуд для води» (Шанский ЭСРЯ І 2, 34; Фасмер І 121; Machek ESJČ 45; ЭССЯ 1,151–152; Sadn.–Aitz. VWb. I 8586; Bern. I 43);
р. ба́нка, бр. ба́нька «банка», n. bania «опукла річ; опуклий посуд; купол», ч. báň «купол; опукла посудина або річ», слц. baňa «купол, опукла річ», baňatý «опуклий», вл. нл. banja «кухоль, гарбуз», слн. bánjka «посуд для рідини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бан'ка «опукла посудина; купол» (XVI ст.)
банька (XVII ст.)
ба́нька «куля; посуд з вузьким горлом; водяна бульбашка; білок ока»
банька́тий
банька́ч «з випуклими очима»
баньки́ «очі»
банькува́тий «тс.»
баня́ «чашечка»
баня́к «чавунний горщик, казан, глиняний або скляний посуд, дзбан»
баня́чка «яйце»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́нька «банка»«опукла річ; опуклий посуд; купол» білоруська
banja «кухоль, гарбуз» верхньолужицька
banja «кухоль, гарбуз» нижньолужицька
ба́нка російська
baňa «купол, опукла річ»«опуклий» словацька
baňatý «купол, опукла річ»«опуклий» словацька
bánjka «посуд для рідини» словенська
báň «купол; опукла посудина або річ» чеська
значеннями «опукла річ» ?
і «лазня» ?
ба́ня «лазня» ?
ступінь «ванна, посуд для води» ?

ба́ня «солеварня, копальня»

менш переконлива думка про первісне значення «низина» і про зв’язок з п. banior «мочар» (Brückner 14);
ст. баня «залізорудна копальня» (XV ст.);
пов’язується з словом ба́ня1 «лазня» з видозміною значення, обумовленою тим, що первісні лазні викопувались у землі, або тим, що давні копальні мали округлу форму (Sławski І 26; Machek ESJČ 45; Murko WuS 5, 1–42; Sł. prasł. I 189–190);
п. bania «тс.; солеварня», ч. báně «копальні», слц. baňa «копальня»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
banior «мочар» польська
bania «тс.; солеварня» польська
baňa «копальня» словацька
báně «копальні» чеська
значення «низина» ?
ба́ня «лазня» ?

баня «гарбуз»

очевидно, результат перенесення назви ба́ня «круглий посуд» на гарбуз за схожістю форми предметів;
бр. [ба́ня], п. bania «тс.; тиква; диня», вл. нл. banja «гарбуз»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́ня білоруська
banja «гарбуз» верхньолужицька
banja «гарбуз» нижньолужицька
bania «тс.; тиква; диня» польська
ба́ня «круглий посуд» ?

ба́мія «Hibiscus esculentus Monos.» (бот.)

тур. bamya, bamye «тс.» походить від ар. bāmijā «тс.»;
запозичення з турецької мови;
р. ба́мия, болг. ба́мя, [ба́мия, ба́бня], схв. бȁмња, бàмија, бȁмља;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bāmijā «тс.» арабська
ба́мя болгарська
ба́мия російська
бȁмња сербохорватська
bamya турецька
ба́мия українська
ба́бня українська
бàмија українська
бȁмља українська
bamye «тс.» ?

бо́ня «глибоке місце в річці Тези V сл. конф.; калюжа, ковбаня ВеУг»

зіставляється (Німчук Тези V сл. конф. 92) з слн. bedenj «глибоке місце в річці»;
може розглядатись і як звуковий варіант форми ба́ня «заглиблення», наявний також у складі форми [калабо́ня] «ковбаня» ВеУг, паралельної до [калаба́ня] «тс.» ВеУг, ковба́ня;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bedenj «глибоке місце в річці» словенська
ба́ня «заглиблення» ?
калабо́ня «ковбаня» ?
калаба́ня «тс.» ?
ковба́ня ?

ковба́ня «улоговина або глибока яма, «аповнена водою; яма в річці, морі, стрімка западина у воді; калюжа Ж»

очевидно, складне утворення з основ слів ко́ло (псл. kolo) «колесо» або псл. kol- «колоти, бити» і [ба́ня] [псл. banja) «копальня; яма, заглибина»;
пов’язання з [ковба́н] «чурбан» і з ковбаса́ (Ильинский ИОРЯС 24/1, 126–129) позбавлене підстав;
п. [kołbań] «грузьке озеро, став, калюжа; глибоке місце в річці, болоті» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

клуба́ня «тс.»
ковба́нитися «качатися, борсатися в ковбані»
ковба́нка «невелика заглибина, наповнена водою»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kołbań «грузьке озеро, став, калюжа; глибоке місце в річці, болоті» (з укр.) польська
kol- «колоти, бити» праслов’янська
ко́ло «колесо» (псл. kolo) ?
ба́ня «копальня; яма, заглибина» ?
ковба́н «чурбан» ?
ковбаса́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.