БАЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́ли «розмови, балачки»«розводити теревені» (б. точити )

в такому разі може розглядатись як праслов’янське утворення з суфіксом -lвід іє. *bhā- «розповідати»;
очевидно, від псл. bal- «балакати, гомоніти»;
р. ба́лы «ляси, жарти» (б. точи́ть «точити ляси»), [ба́лить] «жартувати», [бали́ть] «теревенити», бр. [бал] «дурниця, брехня», п. [bału-bału] «балу-балу», ст. bałuch «галас», bałuszyć «галасувати», слц. balušiť «говорити в гарячці, уві сні; верзти; турбувати», м. балави «плете дурниці», схв. бȁлити «плести нісенітницю», бàло «базіка», ба́лоња «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бали́та «ворожбит»
балу́-балу́ (передача звучання балаканини)
балутабе́ньки «теревені»
галу́-балу́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бал «дурниця, брехня» білоруська
*bhā- «розповідати» індоєвропейська
балави «плете дурниці» македонська
bału-bału «балу-балу» польська
bal- «балакати, гомоніти» праслов’янська
ба́лы «ляси, жарти»«точити ляси» (б. точи́ть ) російська
бȁлити «плести нісенітницю» сербохорватська
balušiť «говорити в гарячці, уві сні; верзти; турбувати» словацька
ба́лить «жартувати» українська
бали́ть «теревенити» українська
бàло «базіка» українська
ба́лоња «тс.» українська
-lвід ?
bałuch «галас»«галасувати» ?
bałuszyć «галас»«галасувати» ?

ба́ла «бовдур, тюхтій»

може бути зіставлене і з тур. [bala] «хлопчик» (пор. дінд. bāla «молода, дурна істота»);
очевидно, пов’язане з ба́ли «теревені» (пор. цілком аналогічне ба́йло́);
схв. бàло «сопляк, слюнтяй, базіка», бáлоња «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бàло «сопляк, слюнтяй, базіка» сербохорватська
bala «хлопчик» (пор. дінд. bāla «молода, дурна істота») турецька
бáлоња «тс.» українська
ба́ли «теревені» (пор. цілком аналогічне ба́йло́) ?

ба́лух «забава, бенкет»

очевидно, пов’язане з основою псл. bal- «розмовляти», похідною від іє. *bhā- «говорити» і представленою також у словах ба́ли «розмови, балачки», бала́кати, ба́лува́ти;
n. [bałuch] «галас», [bałuszyć] «галасувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

балуша «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*bhā- «говорити» індоєвропейська
bal- «розмовляти» праслов’янська
bałuszyć «галасувати» українська
ба́ли «розмови, балачки» ?
бала́кати ?
ба́лува́ти ?
bałuch «галас» ?

бал «вечір з танцями»

через російську (варіант з твердим л) і польську (з м’яким ль) мови запозичено з французької;
фр. bal (первісно «танець») утворене від дієслова baller «танцювати», що походить від гр. βαλλíζω «танцюю», пов’язаного з βάλλω «кидаю», можливо, спорідненим з тох. А, В klā «падати», ав. ni-γrā-ire «жбурляються» (пас.);
р. болг. м. бал, бр. баль, п. нл. bal, ч. слц. слн. bál, схв. бȃл;
Фонетичні та словотвірні варіанти

балува́ти «проводити час на балах»
баль «пишна гулянка, п’янка»
балюва́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ni-γrā-ire «жбурляються» (пас.) авестійська
баль білоруська
бал болгарська
βαλλíζω «танцюю» грецька
бал македонська
bal нижньолужицька
bal польська
бал російська
бȃл сербохорватська
bál словацька
bál словенська
bal утворене від дієслова baller «танцювати» (первісно «танець») французька
bál чеська
βάλλω «кидаю» ?
А ?
klā «падати» ?

бал «оцінка, одиниця виміру»

запозичення з німецької або французької мов;
н. Ball «куля», фр. balle «м’яч, куля» походять від франк. або іт. діал. balla «куля», спорідненого з двн. bal «кулястий предмет», дісл. bǫllr «куля», дангл. bealloc «яєчко», лат. follis «балон», гр. φαλλός «penis»;
р. балл «оцінка, одиниця виміру; куля при балотуванні (ст.)», бр. болг. бал, слн. bál;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бал білоруська
бал болгарська
φαλλός «penis» грецька
bealloc «яєчко» давньоанглійська
bal «кулястий предмет» давньоверхньонімецька
bǫllr «куля» давньоісландська
balla «куля» італійська
follis «балон» латинська
Ball «куля» німецька
балл «оцінка, одиниця виміру; куля при балотуванні (ст. російська
bál словенська
або франкська
balle «м’яч, куля» французька
balla «куля» ?

бала́м (передача звучання дзвона)

звуконаслідувальне утворення, паралельне до бала-бо́м (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бала́мкати «бити в дзвін; гойдати СУМ; гойдатися Ж»
баламкоті́ти «дзвонити, бренькати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бала-бо́м (пор.). ?

бам (вигук для передачі звучання дзвона)

спільнослов’янське звуконаслідувальне утворення, аналогічне до бом, бум, бім, бала́м (пор.);
п. ч. слц. bam, м. бамка «стукати, ударяти, бити», слн. bàm, bám;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́мкати «бити в дзвін»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бамка «стукати, ударяти, бити» македонська
bam польська
bam словацька
bàm словенська
bám словенська
bam чеська
бом ?
бум ?
бім ?
бала́м (пор.). ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.