БАЛАНДУ — ЕТИМОЛОГІЯ

похідне утворення від основи псл. bāl- «розповідати, балакати»;

р. [бала́нда́] «балакун, пустомолот», [бала́ндать] «марнувати час, базікати», [бала́нди́ть] «тс.»;

не зовсім ясне;

може бути пов’язане з р. вала́нда «повільна, незграбна людина», яке вважається запозиченням з литовської мови (лит. valandà «дозвілля»), вала́ндать «повільно працювати, марнувати час» (Шанский ЭСРЯ І 2, 21);

може розглядатись і як результат видозміни значення слова бала́нда́¹ «балакун» (›«непрацьовитий»› «повільний, незграбний»);

р. [бала́нда́] «повільна, незграбна людина; нероба, пройдисвіт», п. [bałanda] «повільна, незграбна людина» (з укр.);

запозичення з російської мови;

р. [баланда] «погана їжа, бурда; окрошка» є, очевидно, результатом видозміни слова [бала́нда] «лобода; гичка», що вважається запозиченням з литовської мови;

пор. лит. balánda «лобода», лтс. balanda «тс.», похідні від лит. bálti «біліти», лтс. bāls «блідий, білий», споріднених з псл. bělъ, укр. бі́лий;