БАЛАБОН — ЕТИМОЛОГІЯ

балабо́н «дзвоник, брязкальце»

пов’язується також (Фасмер І 112) з балабола «базіка»;
довгий час вважалося запозиченням з татарської мови (Яновский І 317);
утворення не зовсім ясного походження;
р. [балабо́нчик] «брязкальце, дзвінок», балабо́лка «підвіска, дрібна висяча прикраса», бр. балабо́н «дзвінок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

балаба́лька
балабо́лка
балабо́лька
балабо́нити «дзвонити, бренькати»
балабо́нчик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
балабо́н «дзвінок» білоруська
балабо́нчик «брязкальце, дзвінок» російська
балабо́лка «підвіска, дрібна висяча прикраса» українська
балабола «базіка» ?

балабо́н «земляний горіх»

з другого боку, початкова частина слова бала- могла бути зближена з словами бала́бух і под. за ознакою круглої форми;
очевидно, результат контамінації форм типу [балаба́н] «велика квасоля», [балаба́нка] «тс.; сорт великої картоплі» і балабо́н «дзвоник, брязкальце»;
n. [bałabon] «картопля», [bałabun, bałaban, bałabaja, bałabajka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

балабо́нка «рід рослини з бульбами, схожими на картоплю»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bałabun «тс.» українська
bałaban «тс.» українська
bałabaja «тс.» українська
bałabajka «тс.» українська
бала- ?
бала́бух ?
за ?
балаба́н «велика квасоля» ?
балаба́нка «тс.; сорт великої картоплі» ?
балабо́н «дзвоник, брязкальце» ?
bałabon «картопля» ?

балабо́лка «торохтійка, пустомолот»

пор. лат. balbus «заїка», balbūtio «заїкаюсь»;
очевидно, псл. *bolboliti, звуконаслідувальне утворення, зближене пізніше на східнослов’янському мовному грунті з основою бал- «балакати, гомоніти»;
р. [балабо́ла] «балакун», [балаба́н] «тс.», бр. [балабо́лка] «торохтійка», балабо́н «базіка», балабо́ніць «торохтіти», болг. блабо́ля «бубоню», ч. bláboliti «белькотати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

балабо́ни «нісенітниця, пуста балаканина»«говорити дурниці» (б. бити )
балабо́шити «базікати»
балабу́н «балакун, базіка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
балабо́лка «торохтійка» білоруська
блабо́ля «бубоню» болгарська
balbus «заїка» латинська
*bolboliti праслов’янська
балабо́ла «балакун» російська
балаба́н «тс.» українська
балабо́н «базіка» українська
балабо́ніць «торохтіти» українська
bláboliti «белькотати» чеська
balbus «заїка» ?
balbūtio «заїкаюсь» ?
бал- «балакати, гомоніти» ?

бала-бо́м (передача звучання дзвона)

звуконаслідувальне утворення, фонетична структура якого, можливо, зазнала впливу з боку балабо́н «дзвоник, брязкальце», балабо́нити «дзвонити, бренькати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

балабо́мкати «дзвонити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
балабо́н «дзвоник, брязкальце» ?
балабо́нити «дзвонити, бренькати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.