БАЗІКАЮТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

базі́кати

очевидно, похідне утворення від основи псл. *bа- «розмовляти», аналогічне до бала́кати, бага́кати тощо;
р. [ба́зи́ть] «голосно кричати, плакати, лаятись», бр. [базы́каць] «базікати», м. базика «дражнить»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бази́ч «базікало»
ба́зі «тс.»
базі́ка
базі́кало
базічня́ «балаканина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
базы́каць «базікати» білоруська
базика «дражнить» македонська
*bа- «розмовляти» праслов’янська
ба́зи́ть «голосно кричати, плакати, лаятись» російська
бала́кати ?
бага́кати ?

базала́ «тюхтій, неповороткий»

частково відповідає р. [ба́згала] «пустун, гульвіса, жартівник», [баска́ла] «джиґун, франт», [базла́н] «плакса», [базло́] «непотріб, мотлох», схв. ба́зало «гультяй, нероба», ба́зати «тинятись»;
можливо, зазнало впливу форм байдала́, байта́ла;
походження не з’ясоване;
може бути пов’язане з основою баз- у дієслові базі́кати;
пор. тур. basikli (непристойний вираз про жінку);
Фонетичні та словотвірні варіанти

базалі́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́згала «пустун, гульвіса, жартівник» російська
баска́ла «джиґун, франт» російська
базла́н «плакса» російська
базло́ «непотріб, мотлох» російська
ба́зало «гультяй, нероба» сербохорватська
ба́зати «тинятись» сербохорватська
basıklı (непристойний вираз про жінку) турецька
байдала́ українська
байта́ла українська
баз- українська
базі́кати українська

базува́ти «теревенити, базікати»

очевидно, результат видозміни дієслова базі́кати під впливом фонегично близької форми [базува́ти] «грати на контрабасі»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
базі́кати «грати на контрабасі» ?
базува́ти «грати на контрабасі» ?

карзя́кати «говорити дурниці; базікати»

афективне утворення, паралельне до варня́кати, базі́кати, верзти́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
варня́кати ?
базі́кати ?
верзти́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України