БАЗА — ЕТИМОЛОГІЯ

баз «скотний двір»

запозичення з тюркських або калмицької мов;
пор. тат. кар. баз «яма, льох», калм. бас «скотний двір»;
зіставлялося (Горяев 9) з нвн. Bánse «амбар», дісл. bas «хлів»;
припускався (Iljinskij PF 11, 186–187) перерозподіл гіпотетичного дієслова *obazati (з префікса ob՝ і кореня, наявного в лат. ago «жену», гр. ἄγω «тс.», ав. azaiti «жене»);
обидва припущення позбавлені достатніх підстав;
р. баз «двір, [скотний двір]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́за «хлів»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
azaiti авестійська
ἄγω грецька
bas «хлів» давньоісландська
бас «скотний двір» калмицька
баз «яма, льох» караїмська
ago латинська
Bánse «амбар» нововерхньонімецька
*obazati (з префікса ob՝ і кореня, наявного в лат. ago «жену», гр. ἄγω «тс.», ав. azaiti «жене») праслов’янська
ob- праслов’янська
баз «двір, [скотний двір]» російська
баз «яма, льох» татарська


ба́за

запозичено з німецької або французької мови через російське або польське посередництво;
н. Báse, фр. base походять від лат. basis «основа, фундамент», запозиченого з грецької мови;
гр. βάσις «хід, рух, крок, нога, підставка, основа» пов’язане з βαίνω (‹*βαν-ιω) «ходжу», спорідненим з лат. venio «приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen «тс.», дінд. gámati «іде»;
неточним є твердження (Шанский ЭСРЯ І 2, 9–10) про запозичення в давньоруську мову безпосередньо з латинської (йдеться, мабуть, про форму базес 1499);
р. бр. болг. м. схв. ба́за, п. вл. нл. baza, ч. báze, слц. слн. báza;
Фонетичні та словотвірні варіанти

базува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́за білоруська
ба́за болгарська
baza верхньолужицька
qiman «приходити» готська
βάσις «хід, рух, крок, нога, підставка, основа» грецька
βαίνω грецька
*βανιω грецька
gámati «іде» давньоіндійська
базес давньоруська
basis «основа, фундамент» латинська
venio «приходжу» латинська
ба́за македонська
baza нижньолужицька
Báse німецька
kommen «тс.» нововерхньонімецька
baza польська
ба́за російська
ба́за сербохорватська
báza словацька
báza словенська
base французька
báze чеська

ба́зис

очевидно, нове запозичення з німецької мови;
н. Básis походить від лат. basis «основа, фундамент», до якого зводиться й форма ба́за (див.);
р. болг. ба́зис, бр. ба́зіс, ч. basis, слц. bázis, схв. ба́зис;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́зіс білоруська
ба́зис болгарська
basis «основа, фундамент» латинська
Básis німецька
ба́зис російська
ба́зис сербохорватська
bázis словацька
basis чеська
ба́за ?

боз «бузина, Sambucus L.; бузок, Syringa vulgaris L. Mak» (бот.)

псл. bъzъ ‹*bzb, варіант тієї самої основи (būz‹*bouz-), що і в словах бузо́к, бузина́;
найчастіше виводиться від іє. bhug’/*bhāug’- і пов’язується з лат. fāgus «бук», гр. φηγός, н. Buche «тс.», курд. būz «в’яз»;
етимологія непевна;
на слов’янському ґрунті можна припустити зв’язок з дієсловом бзді́ти, враховуючи міцний запах відповідних рослин (Brückner KZ 46, 193–194);
зіставляються також (ЭССЯ 3, 145) із звуконаслідувальною основою *bъz- «бриніти» (як назва рослини, з якої роблять сопілки);
з української мови рум. boz, молд. боз «бузина»;
р. [боз] «бузина», п. ч. bez «бузина; бузок», слц. baza «тс.», вл. bóz «бузина», нл. [bez], baz, полаб. båz, болг. бъз, м. боз, схв. бȁз, ба́за, бзо́ва, зо́ва «тс.», слн. [bez] bezèg «бузина; бузок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бозина́ «бузина»
бозник
бозняк «тс.»
бозь «бузок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бъз болгарська
bóz «бузина» верхньолужицька
φηγός грецька
bhug'/*bhāug'- індоєвропейська
būz «в’яз» курдська
fāgus «бук» латинська
боз македонська
боз «бузина» молдавська
bez нижньолужицька
baz нижньолужицька
Buche «тс.» німецька
båz полабська
bez «бузина; бузок» польська
bъzъ праслов’янська
боз «бузина» російська
boz румунська
бȁз сербохорватська
baza «тс.» словацька
bez «бузина; бузок» словенська
ба́за українська
бзо́ва українська
зо́ва «тс.» українська
bez «бузина; бузок» чеська
бузо́к ?
бузина́ ?
бзді́ти ?
*bъz- «бриніти» (як назва рослини, з якої роблять сопілки) ?

діабе́т

через посередництво сучасних західноєвропейських та латинської мов (н. Diabét, фр. diabète, англ. diabetes, лат. diabētēs) запозичено з грецької;
гр. διαβήτης «діабет» є складним словом, утвореним з δια- «через» (можливо, з *δισά від δίσ «двічі», що походить з іє. *dis- ‹*duis-«надвоє, навпіл»), та βήτης «який ходить, рухається», пов’язаного з βαίνειν «іти», від якого походить також укр. ба́за;
буквальне значення і мотивація грецької назви хвороби єдиного пояснення не мають;
назва тлумачиться як «(людина) з широко розставленими ногами» (характерна поза діабетика) або як «те, що проганяє (рідину через організм)»;
р. болг. диабе́т, бр. дыябе́т, п. diabetyk «хворий на діабет», ч. слц. diabetes, м. дијабетес, схв. дијабéтес, слн. diabétes;
Фонетичні та словотвірні варіанти

діабе́тик
діабети́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дыябе́т білоруська
диабе́т болгарська
διαβήτης «діабет» грецька
дијабетес македонська
diabetyk «хворий на діабет» польська
диабе́т російська
дијабéтес сербохорватська
diabetes словацька
diabétes словенська
ба́за українська
diabetes чеська
δια- «через» (можливо, з *δισά від δίσ «двічі», що походить з іє. *dis- ‹*d$uis-«надвоє, навпіл») ?
βήτης «який ходить, рухається» ?
βαίνειν «іти» ?
як «(людина) з широко розставленими ногами» (характерна поза діабетика) ?
як «те, що проганяє (рідину через організм)» ?

баз «бузина, Sambucus nigra L.; бузок, Syringa vulgaris L.» (бот.)

очевидно, псл. *bazъ «бузина», споріднене з лат. fāgus «бук», гр. φηγός, дісл. bōk, двн. buohha, гот. bōka «тс.» (іє. *bhāĝ-);
заслуговує на увагу і припущення (Bern. I 111) про походження слц. baza від псл. *bъz- (пор. укр. бзина, боз), у зв’язку з чим українські форми слід було б розглядати як запозичення з словацької мови;
р. [бас] «бузина», слц. baza, bazina, нл. baz «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

базни́к «тс.»
базни́че «зарості бузини»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bōka «тс.» (іє. *bhā$ĝ-) готська
φηγός грецька
buohha давньоверхньонімецька
bōk давньоісландська
fāgus «бук» латинська
baz «тс.» нижньолужицька
*bazъ «бузина» праслов’янська
*bъz- (пор. укр. бзина, боз) праслов’янська
бас «бузина» російська
baza словацька
baza словацька
bazina словацька
бзина українська
боз українська
*bhāg̑- ?

базі́кати

очевидно, похідне утворення від основи псл. *bа- «розмовляти», аналогічне до бала́кати, бага́кати тощо;
р. [ба́зи́ть] «голосно кричати, плакати, лаятись», бр. [базы́каць] «базікати», м. базика «дражнить»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бази́ч «базікало»
ба́зі «тс.»
базі́ка
базі́кало
базічня́ «балаканина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
базы́каць «базікати» білоруська
базика «дражнить» македонська
*bа- «розмовляти» праслов’янська
ба́зи́ть «голосно кричати, плакати, лаятись» російська
бала́кати ?
бага́кати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.