БАБРАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба́брати «бруднити»
може розглядатись і як утворення з неповною редуплікацією кореня бр-(ати) (‹*bher-);
зіставляється також (Machek ESJČ 40) з хет. paprāhh- «бруднити, оскверняти», рарrāі- «забруднитися»;
пор. по́рпати;
очевидно, давнє експресивне утворення, належне до ряду однотипних форм з тим самим значенням: укр. [ба́блятися], п. bablać, paprać, ч. piplati з подвоєнням першого кореневого приголосного;
псл. babrati;
п. babrać (się), bebrać, ч. babrati (se), слц. babrat (sa), схв. бȁбрати «бабратися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бабра́йло
«людина, що бабрається в болоті»
бабрани́на
«халтура, погана робота О; брудна робота ВеУг»
ба́братися
«копатися, порпатися, ритися»
бабра́чка
«брудна робота»
ба́брош
«замазура»
бабру́ля
«неохайна жінка»
бабру́н
«гнойовий жук»
бе́брати
«бруднити; перегортати, шукаючи кращого (про їжу)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bablać | польська |
| paprać | польська |
| babrać (się) (się), bebrać | польська |
| bebrać | польська |
| *bher- (‹*bher-) | праслов’янська |
| babrati | праслов’янська |
| бȁбрати «бабратися» | сербохорватська |
| babratʹ (sa), (sa) | словацька |
| бра́ти (‹*bher-) | українська |
| по́рпати | українська |
| ба́блятися | українська |
| paprāhh- «бруднити, оскверняти» | хетська |
| рарrāі- «забруднитися» | хетська |
| piplati | чеська |
| babrati (se) | чеська |
бабару́нка «сонечко, Coccinella» (ент.)
результат видозміни деетимологізованої давнішої форми *бедру́нка, похідної від колишнього прикметника *бедрий «рябий, з плямами іншої масті на бедрах», під впливом слів баба (пор. п. [baba] «сонечко», схв. bàburica «тс.»), ба́брати і бруні́ти;
думка про запозичення з польської мови (Онышкевич Исслед. п. яз. 238) позбавлена підстав;
n. biedronka, ст. biedrunka (XVII ст.), ч. bedruňka, berunka, beruška, [verunka, meruňka] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бабри́ська
бабру́н
бабру́на
бабру́нька
бобору́нка
бобруни́ця
«тс.»
бобру́нка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baba | польська |
| biedronka | польська |
| biedrunka (XVII ст.) | польська |
| bàburica | сербохорватська |
| *бедру́нка | українська |
| *бедрий «рябий, з плямами іншої масті на бедрах» | українська |
| баба (пор. п. [baba] «сонечко», схв. bàburica «тс.») | українська |
| ба́брати | українська |
| бруні́ти | українська |
| bedruňka | чеська |
| berunka | чеська |
| beruška | чеська |
| verunka «тс.» | чеська |
| meruňka «тс.» | чеська |
ба́бло «болото, трясовина»
очевидно, давній варіант тієї самої основи, що і в слові ба́брати;
n. [bablać] «полоскати, мочити», babłać (bebłać) «бабрати», Bebło (Bybło) (назва озера), ч. [bablat se] «бруднитися; бабратися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́ба
«тс.»
баблявий
«такий, що бабляється»
ба́блятися
«бабратися»
ба́длятися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bablać «полоскати, мочити»«бабрати» (bebłać)(Bybło)(назва озера) | польська |
| babłać «полоскати, мочити»«бабрати» (bebłać)(Bybło)(назва озера) | польська |
| bebłać | польська |
| ба́брати | українська |
| bablat se «бруднитися; бабратися» | чеська |
маму́лити «бруднити, гидити»
афективне утворення, очевидно, пов’язане з мул;
пор. інші подібні дієслова з подвоєнням першого кореневого приголосного ба́бляти, ба́брати, по́рпати та ін;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мул | ? |
| інші | ? |
| ба́брати | ? |
| по́рпати | ? |
по́рпати «розгрібати»
псл. *pъr̥pati (sę), очевидно, афективне утворення, паралельне до babrati, укр. ба́брати (пор. схв. бр̏бати «обмацувати, шукати навпомацки»);
пов’язується також (Варбот Этимология 1977, 23–24) з гіпотетичним іє. *per- «розривати (рити), розорювати»;
бр. по́ркаць «тикати; [нишпорити, шукати щось копаючись; ворушити; ськати]», п. [parpać] «порпати(ся), рити; бруднити», paprać «тс.», слц. prplat’ «повільно щось робити, бабратися, возитися», болг. пъ́рпам «(про птаха або рибу) шумно бити крилами або плавцями», [пъ́пра] «видавати слабкий і одноманітний шум крилами, одягом; порпатися, ритися (про птахів)», м. прпот «биття (крилами)», прпоти «б’є (крилами)», схв. пр̀пушкати се «порпатися, ритися в пилюці (напр., про курей)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запопра́ти
«загребти»
порпани́на
«порпання, копирсання»
по́рпатися
«ритися, колупатися»
по́рпель
«лупа (на голові)»
по́рпище
«яма, яку розгребла курка»
по́рплитися
по́рплиці
«струпи на голові Г; лупа (на голові)»
по́рпли́ця
«жаба ВеУг; кріт ДзАтл»
порпли́чка
«нікчемний чоловік, який удає із себе щось путнє»
по́рплище
«лупа»
по́рплі
«тс.»
по́рплятися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́ркаць «тикати; [нишпорити, шукати щось копаючись; ворушити; ськати]» | білоруська |
| пъ́рпам «(про птаха або рибу) шумно бити крилами або плавцями» | болгарська |
| пъ́пра «видавати слабкий і одноманітний шум крилами, одягом; порпатися, ритися (про птахів)» | болгарська |
| *per- «розривати (рити), розорювати» | індоєвропейська |
| прпот «биття (крилами)» | македонська |
| прпоти «б’є (крилами)» | македонська |
| parpać «порпати(ся), рити; бруднити»«тс.» | польська |
| paprać «порпати(ся), рити; бруднити»«тс.» | польська |
| *p<SUP>ъ</SUP>r̥pati (sę) | праслов’янська |
| babrati | праслов’янська |
| babrati | праслов’янська |
| бр̏бати | сербохорватська |
| бр̏бати | сербохорватська |
| пр̀пушкати се «порпатися, ритися в пилюці (напр., про курей)» | сербохорватська |
| prplat' «повільно щось робити, бабратися, возитися» | словацька |
| ба́брати (пор. схв. бр̏бати «обмацувати, шукати навпомацки») | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України