АРАП — ЕТИМОЛОГІЯ

ара́п «негр»

запозичення з турецької мови;
тур. Arар «араб; негр» походить від ар. ‘árab «араб»;
р. бр. ара́п, болг. ара́п, ара́пин, м. арап, арапин, схв. Àрап, Àрапин «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ара́пин
арапинъ (XVII ст.)
арапъ
гара́п
ора́п
орапеня́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
'árab «араб» арабська
ара́п білоруська
ара́п болгарська
арап македонська
ара́п російська
Àрап сербохорватська
Arар «араб; негр» турецька
ара́пин українська
арапин українська
Àрапин «тс.» українська

гара́пник «нагай, батіг»

задовільної етимології не має;
пов’язується з п. ст. harap (мисливський вигук для відгону собак від зловленої здобичі), що походить від нім. herab «вниз, додолу» (Шелудько 27; Онышкевич Исслед. п. яз. 240; Sławski І 402–403; Преобр. І 7; Фасмер–Трубачев І 83; Brückner 168; Miki. EW 423; Bern. I 376–377), або з тур. harap «руйнування» (Matzenauer LF 7, 212; Kiparsky OLG 135);
пор. укр. ст. гарапъ «лови, полювання» (XVIII ст.), п. ст. harap «тс.»;
р. арапник, бр. арап֊ нік, гарапнік, п. harap, harapnik, ч. harapník «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

арапій
арапник
гарант
гарап
гарапа
орапник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
арап білоруська
herab «вниз, додолу» німецька
harap (мисливський вигук для відгону собак від зловленої здобичі) польська
harap «тс.» польська
harap польська
harapnik польська
арапник російська
harap «руйнування» турецька
гарапъ «лови, полювання» українська
гарапнік українська
harapník «тс.» чеська
harap (мисливський вигук для відгону собак від зловленої здобичі) ?
гарапъ «лови, полювання» ?
гарапъ «лови, полювання» ?
harap «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України