АНТАБКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

канта́пка «ремінець, яким скріплюються дві частини ціпа»

результат видозміни форми [анта́бка] «ручка, держак», [aнта́ба] «тс.» (від нім. Hándhabe, двн. hanthaba «тс.», утвореного з основ Hand «рука» і haben «мати»);
бр. ст. кантаба «засувка, ручка» (1556), гантаба «тс.» (1682);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кантаба «засувка, ручка» (1556), (ст.) білоруська
гантаба «тс.» (1682) білоруська
hanthaba давньоверхньонімецька
Hándhabe німецька
Hand «рука» німецька
haben «мати» німецька
анта́бка «ручка, держак» ?
aнта́ба «тс.» (від нім. Hándhabe, двн. hanthaba «тс.», утвореного з основ Hand «рука» і haben «мати») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.