АНДРИАН — ЕТИМОЛОГІЯ

Адріа́н

через посередництво старослов’янської і грецької мов (гр. Ἀδριανός) запозичено з латинської мови;
лат. Hadriānus (у слат. вимові Adriānus) «(г)адріанець, мешканець м. (Г)адрії (біля Адріатичного моря в Італії,– лат. Hadria)» було ім’ям римського імператора (117– 138 pp. н. е.), що походив з цього міста;
р. Адриа́н, Андриа́н, бр. Адрыя́н, п. Adrian, ч. слц. Hadrian, болг. Адриа́н, схв. Adrìjān, слн. Hadrijan, стсл. Адриаnъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Адріанъ (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Адрыя́н білоруська
Адриа́н болгарська
Hadriānus «(г)адріанець, мешканець м. (Г)адрії (біля Адріатичного моря в Італії,-- лат. Hadria)»слат. вимові Adriānus) латинська
Adrian польська
Adrìjān сербохорватська
Hadrian словацька
Hadrijan словенська
Андриа́н українська
Hadrian чеська
Адриа́н ?
Адриаnъ ?

Андріа́н

запозичення з старослов’янської мови;
стсл. Аньдрианъ, є наслідком контамінації імен Адрианъ і Аньдрєи;
р. Андриа́н, бр. Андрыя́н, др. Андриянъ, Андрианъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Андріанъ «муже(ст)венныи, валечныи або богатоуменъ» (1627)
Андрія́н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Андрыя́н білоруська
Андриянъ давньоруська
Андриа́н російська
Аньдрианъ старослов’янська
Андрианъ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України