АЛЬФАБЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
альфабе́т
запозичення з латинської мови;
лат. alphabētum «алфавіт» походить від гр. ἀλφάβητος «тс.»;
п. вл. нл. alfabet, ч. слц. alfabeta, болг. м. алфабе́т, схв. алфàбēт, слн. alfabét;
Фонетичні та словотвірні варіанти
алфабет
(1627)
алфабетумъ
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
алфабе́т | болгарська |
alfabet | верхньолужицька |
ἀλφάβητος «тс.» | грецька |
alphabētum «алфавіт» | латинська |
алфабе́т | македонська |
alfabet | нижньолужицька |
alfabet | польська |
алфàбēт | сербохорватська |
alfabeta | словацька |
alfabét | словенська |
alfabeta | чеська |
абе́тка
власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв а́збука, альфабе́т і п. abecadło «тс.» (від вимови перших трьох букв a, be, се);
Фонетичні та словотвірні варіанти
абе́тло
абе́тний
«елементарний»
(заст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
abecadło «тс.» (від вимови перших трьох букв a, be, се) | польська |
а́збука | ? |
альфабе́т | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України