АЛУН — ЕТИМОЛОГІЯ
алу́н «галун»
запозичення з польської мови;
n. ałun, як і ч. alún, можливо, через посередництво свн. alūn «тс.» запозичено з латинської мови;
лат. alūmen «тс.» споріднене з гр. ἀλύδοιμος «вартий співчуття», дісл. ǫl «пиво»;
бр. [алю́н] «галун»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
алу́нка
«глинозем, окис алюмінію»
алуня́к
«галуновий камінь»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| алю́н «галун» | білоруська |
| ἀλύδοιμος «вартий співчуття» | грецька |
| ǫl «пиво» | давньоісландська |
| alūmen «тс.» | латинська |
| alūn «тс.» | середньоверхньнімецька |
| alún | чеська |
| ałun | ? |
галу́н (назва різних сірчанокислих солей)
результат видозміни давнішої форми алу́н «тс.», можливо, під впливом галу́н «золота або срібна тасьма»;
р. бр. галу́н, п. halun, слц. galun, слн. galún;
Фонетичні та словотвірні варіанти
галун
(XVII ст.)
галу́нити
га́лу́нка
«крашанка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| галу́н | білоруська |
| halun | польська |
| галу́н | російська |
| galun | словацька |
| galún | словенська |
| алу́н «тс.» | ? |
| галу́н «золота або срібна тасьма» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України