АЛЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

алло́ «ей; слухаю (по телефону)»

недавнє запозичення з французької мови;
фр. allô, вперше вжите в кінці XIX ст., штучно утворене з вигуку allons «ну»;
можливо, укр. галло́, гальо́, як і п. halo, ч. haló, схв. хȁлō, з’явилися внаслідок контамінації з англ. hallo «галло, здрастуй» або цілком зводяться до нього;
р. алло́, бр. ало́, п. вл. halo, ч. слц. haló, болг. ха́ло, а́ло́, м. ало, схв. хȁлō, àлō, слн. haló, àlo;
Фонетичні та словотвірні варіанти

альо́
галло́
гальо́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hallo «галло, здрастуй» англійська
ало́ білоруська
ха́ло болгарська
halo верхньолужицька
ало македонська
halo польська
halo польська
алло́ російська
хȁлō сербохорватська
хȁлō сербохорватська
haló словацька
haló словенська
àlo словенська
галло́ українська
а́ло́ українська
àлō українська
allô французька
haló чеська
haló чеська
allons «ну» ?
гальо́ ?

А́лла

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з гр. ἄλλος, -η «чужий, інший»;
в російській мові могло асоціюватися з прикметником а́лый «червоний»;
р. А́лла, бр. А́ла;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
А́ла білоруська
ἄλλος грецька
А́лла російська
«чужий, інший» ?
а́лый «червоний» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.