АКУЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

Перенаправлено з «аку́ла»

аку́ла

запозичення з російської мови;
р. аку́ла, давніші форми а́ккуле (Словарь АР 1789, І 18), аккула (Словарь АН 1847, І 5), з’явилося у XVIII ст., очевидно, із скандінавських мов, можливо, через посередництво саамської, пор. дісл. hákarl «акула», норв. håkall «тс.», що походять від дісл. hár «тс.» та karl «людина, чоловік», саам. akkli «акула», akkala, akkola, akkale «тс.»;
зв’язок із слат. aquilla «порода риб» (Matzenauer 95) заперечується;
бр. болг. аку́ла, схв. àјкула;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аку́лячий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аку́ла білоруська
аку́ла болгарська
hákarl «акула» давньоісландська
hár «тс.» давньоісландська
håkall «тс.» норвезька
аку́ла російська
akkli «акула» саамська
àјкула сербохорватська
а́ккуле ?
аккула ?
hákarl «акула» ?
karl «людина, чоловік» ?
akkala ?
akkola ?
akkale «тс.» ?
aquilla «порода риб» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України