АЗБУКА — ЕТИМОЛОГІЯ
а́збука
утворено в давньоруській мові за зразком слів на -а від др. азъбукы, запозиченого з старослов янсько мови;
стсл. азъбоукы утворено за зразком гр. ἀλφάχβητος «алфавіт» з назв двох перших літер абетки (пор. гр. ἀλφα – стсл. азъ, гр. βητα – стсл. боукы);
р. бр. болг. м. а́збука, др. àзъбукы, áзбука, п. ч. слц. вл. azbuka, схв. азбука, слн. azbuka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
азбука
(1627)
азбуко́вець
а́збу́чник
язъбука
(XVII-- XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
а́збука | білоруська |
а́збука | болгарська |
azbuka | верхньолужицька |
ἀλφάχβητος «алфавіт» | грецька |
азъбукы | давньоруська |
àзъбукы | давньоруська |
а́збука | македонська |
azbuka | польська |
а́збука | російська |
азбука | сербохорватська |
azbuka | словацька |
azbuka | словенська |
áзбука | українська |
azbuka | чеська |
-а | ? |
азъбоукы | ? |
абе́тка
власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв а́збука, альфабе́т і п. abecadło «тс.» (від вимови перших трьох букв a, be, се);
Фонетичні та словотвірні варіанти
абе́тло
абе́тний
«елементарний»
(заст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
abecadło «тс.» (від вимови перших трьох букв a, be, се) | польська |
а́збука | ? |
альфабе́т | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України