АВТОМАТИЧНОЇ — ЕТИМОЛОГІЯ

перший компонент порівняно нових складних слів, який у різних випадках зводиться до чотирьох різних лексичних одиниць: як скорочення до автомобі́льний, авто́бусний (напр., автотра́нспорт, автопа́рк), як скорочення до автомати́чний (напр., автопіло́т, пор. Азарова ВКР III 224), як виділений із складу слів грецького походження компонент;

авто- (гр. ;αυτό-, етимологічно не зовсім ясне) із значенням «само-» (напр., автопортре́т) І як основа, тотожна самостійному слову авто́ (напр., автомаши́на);

р. болг. м. авто-, бр. авта-, п. ч. слц. auto-, схв. ауто-, слн. avto-;

і основне слово, і його похідні, крім автома́тник, засвоєні через посередництво російської мови з французької;

фр. automate, automatique, automatisation, automatiser утворені від гр. αὐτόματος «самодіючий», складеного з основ αὐτό-, «сам» і μεν-/μα- (‹*mn-) «намір, сила», спорідненої з укр. мн-и́мий па́-м’я-ть, су́-мн-ів, та з суфікса -τος-;

форма автома́тник утворена в українській мові від слова автома́т «автоматична гвинтівка» за зразком рос. автома́тчик;

р.болг. автома́т, бр. аўтама́т, п. ч. слц. automat, вл. aw tomat, схв. аутòмāт, слн. avtomát;