АБАЖУР

запозичення з французької мови;

фр. abat-jour утворено з дієслова abattre «збивати, ослабляти», яке складається з префікса а-, пов'язаного з лат. ab «від», ab- (перед приголосними c, q, t – abs-) «геть, у-», спорідненим з гр. ἄπο, ἀπο- «від, геть», гот. af «від», і дієслова battre «бити», пов’язаного з лат. battuere, *battere «тс.», спорідненим з укр. бат, та з іменника jour «день, світло»;

р. бр. болг. м. Абажу́р, n. abażur, ч. слц. abažúr, схв. Аба́жу́р;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
абажу́р	верхньонімецька
af «від»	готська
ἄπο	грецька
ἀπο- «від, геть»	грецька
ab «від»	латинська
ab- «геть, у-» (перед приголосними c, q, t -- abs-)	латинська
battuere	латинська
*battere «тс.»	латинська
abs-	латинська
абажу́р	македонська
Аба́жу́р	сербохорватська
abažúr	словацька
бат	українська
abat-jour «збивати, ослабляти»	французька
a-	французька
battre «бити»	французька
jour «день, світло»	французька
abattre	французька
abažúr	чеська
абажу́р	?
абажу́р	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України