ЯРОШІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ярош «цикута отруйна, Cicuta virosa L.» (бот.)

не зовсім ясне;
iмовірно, пов’язане з [я́рош] «жорстока, несамовита, немилосердна людина», утвореного від я́рий «гнівний, палкий, жагучий»;
назва рослини зумовлена її палючою отрутою;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́рош «жорстока, несамовита, немилосердна людина» українська
я́рий «гнівний, палкий, жагучий» українська


Єрофі́й

запозичене з грецької мови;
гр. ’Ιερόθεος утворено з основ прикметника ἱερός «святий, священний», спорідненого з дінд. iṣiráḥ «міцний; жвавий» та іменника ϑεός «Бог», етимологічно неясного;
р. Ерофе́й, бр. Ерафе́й, болг. Йероте́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Єроте́й
Єрофе́й
Єро́ха
Ярохте́й
Я́рош
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ерафе́й білоруська
Йероте́й болгарська
'Ιερόθεος утворено з основ прикметника ἱερός «святий, священний» грецька
iṣiráḥ «міцний; жвавий» давньоіндійська
Ерофе́й російська
ϑεός «Бог» ?

я́рий «яскравий, яскраво-зелений; палаючий; світлий, білий; палкий, жагучий, пристрасний; гнівний»

псл. jarъ(jь) (‹ іє. [*i̯ō-r-] ‹ *i̯ōu̯-r-);
споріднене з гр. ζωρός «вогняний, міцний, незмішаний (про вино); жвавий, швидкий (у Гесихія)», гр. (атт.) (εὔ)ζωρος «чистий (про вино)», (ἐπι)ζαρέω «накидаюсь; утискую»;
зв’язок із лат. īra «гнів», дінд. irasyáti «гнівається» (И. Шмидт у Фасмера IV 563) малоймовірний;
погляд на зв’язок із псл. jarъ(jь), укр. я́рий «весняний» (Sławski I 505; Schuster-Šewc 428) заперечується;
р. я́рый «палкий; сердитий, злий, зав-зятий; білий, блискучий, яскравий; гарячий, хтивий», бр. [я́ры] «лютий; ярий (про хміль)», др. ярыи «гнівний; жорстокий; суворий; сміливий, відважний; сильний, поривчастий», яръ «гнів», п. ст. jary «ясний, прозорий, чистий; міцний, бадьорий, гарячий, розпусний», ч. jarý «бадьорий; молодий, свіжий», слц. jarý «бадьорий; моложавий; юний», (заст., кн.) jarký «ясний, яскравий», вл. jara (присл.) «дуже, вельми, занадто», jěry «терпкий», нл. jěry «терпкий, гіркий; запальний, грубий», ст. jary «жагучий, пристрасний, розпусний», болг. я́рък «яскравий», я́ря «збуджувати коня; (про півня) покривати курку», я́ря се «сердитися», м. [japa] «спека, задуха», jaрок «яскравий; яскраво-червоний», схв. jа̏pa «спека; жар (від розжареного вугілля, каміння, заліза тощо); (перен.) запал, жар», слн. jár «лютий, гнівний», cтсл. аръ «суворий, різкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

яр «лють, гнів; вид зеленої фарби»
яри́ти «розпалювати; гнівати»
яри́тися «сяяти, блищати; палати; лютувати»
я́рість
ярі́ти «блищати; палати; гніватися»
ярі́тися «блищати; палати»
я́рка «лиха жінка»
ярки́й «яскравий, блискучий; палкий, жагучий, [пристрасний]»
я́ркість «сперма»
ярли́вий «лютий, жорстокий»
я́росити «роздратовувати когось до гніву»
я́росливий «лютий, шалений, ярий»
я́росний «тс.»
я́ростити «тс.»
я́рош «жорстока, несамовита, немилосердна людина»
ярува́ти «перебувати в любовному збудженні»
яру́н «запальна, гнівна людина»
ярча́ «щеня ярчука (собаки з вовчими зубами)»
ярчу́к «собака з вовчими зубами, якого бояться відьми»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́ры «лютий; ярий (про хміль)» білоруська
я́рък «яскравий» болгарська
я́ря «збуджувати коня; (про півня) покривати курку» болгарська
я́ря се «сердитися» болгарська
jara «дуже, вельми, занадто»«терпкий» (присл.) верхньолужицька
jěry «дуже, вельми, занадто»«терпкий» (присл.) верхньолужицька
ζωρός «вогняний, міцний, незмішаний (про вино); жвавий, швидкий (у Гесихія)» грецька
(εὔ)ζωρος грецька
(ἐπι)ζαρέω грецька
irasyáti «гнівається» давньоіндійська
ярыи «гнівний; жорстокий; суворий; сміливий, відважний; сильний, поривчастий» давньоруська
яръ «гнів» давньоруська
*i̯ō-r- індоєвропейська
*i̯ōu̯-r- індоєвропейська
īra «гнів» латинська
japa «спека, задуха» македонська
jaрок «яскравий; яскраво-червоний» македонська
jěry «терпкий, гіркий; запальний, грубий» нижньолужицька
jary «жагучий, пристрасний, розпусний» (ст.) нижньолужицька
jary «ясний, прозорий, чистий; міцний, бадьорий, гарячий, розпусний» (ст.) польська
jarъ(jь) (‹ іє. [*i̯ō-r-] ‹ *i̯ōu̯-r-) праслов’янська
jarъ(jь) праслов’янська
я́рый «палкий; сердитий, злий, зав-зятий; білий, блискучий, яскравий; гарячий, хтивий» російська
jа̏pa «спека; жар (від розжареного вугілля, каміння, заліза тощо); (перен.) запал, жар» сербохорватська
jarý «бадьорий; моложавий; юний»«ясний, яскравий» (заст., кн.) словацька
jarký «бадьорий; моложавий; юний»«ясний, яскравий» (заст., кн.) словацька
jár «лютий, гнівний»«суворий, різкий» словенська
аръ «лютий, гнівний»«суворий, різкий» старослов’янська
я́рий «весняний» українська
jarý «бадьорий; молодий, свіжий» чеська

Яросла́в

псл. Jaroslavъ, (букв.) «уславлений, відомий сміливістю»;
складне слово, утворене з прикметника jarъ «гнівний; суворий; дужий, cміливий, відважний» та віддієслівної форми -славъ, утвореної від сла́вити, слу́ти «бути відомим»;
р. болг. Яросла́в, бр. Ярасла́ў, др. Ярославъ, п. нл. Jarosław, ч. слц. Jaroslav, цсл. Арославъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Яросла́ва
Я́рош «Ярослав»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ярасла́ў білоруська
Яросла́в болгарська
Ярославъ давньоруська
Jarosław нижньолужицька
Jarosław польська
Jaroslavъ праслов’янська
jarъ праслов’янська
сла́вити праслов’янська
слу́ти «бути відомим» праслов’янська
-славъ праслов’янська
Яросла́в російська
Jaroslav словацька
Арославъ церковнослов’янська
Jaroslav чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.