ЮРБА — ЕТИМОЛОГІЯ

ю́рба́ «натовп»

очевидно, результат фонетичної зміни початку слова гу́рба́ «натовп» (пор. укр. діал. гу́лицяю́лиця «вулиця»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

юрби́тися
ю́рби́ця «тс.»
ю́рбище «збіговисько»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гу́рба́ «натовп» (пор. укр. діал. гу́лиця -- ю́лиця «вулиця») ?


гу́рба́ «натовп»

запозичення з тюркських мов;
узб. кумик. йигирма «двадцять», уйг. тат. діал. јігірмӓ, тат. чулим, јігірбӓ, ног. джійрма, тур. yirme, jirmi, кирг. тат. діал. ойр. телеут. jīrmä, каз. карач. ккалп. žyjyrma «тс.», як. sȕrbä «стадо», каз. джійрма «невеликі стада худоби, на які поділявся калим, що передавався від нареченого батькам нареченої під час весілля», вважається похідним від основи *žigür (*žigir) «подвоювати»;
близька до наведених форма як. ürbä «невелика кількість худоби» виводиться від кореня ür «гнати»;
щодо розвитку значення пор. табу́н ‹ тюрк. tabun «стадо» ‹ монг. tabun «пʼять»;
менш обґрунтовані спроби виведення (Berп. I 379) через польське посередництво від свн. hurm (gehurme) «наступ ворога», повʼязання (Wędkiewicz MRJ 272–273) з pум. úrmă «слід, слід ноги», зближення (Ильинский РФВ 63, 341) з р. го́вор або (Фасмер І 476–477; ЭССЯ 7, 177–178) із схв. гу́рати «штовхати»;
р. гурьба́ «натовп, юрба», [гурма́], бр. [гурма́] «тс.», п. [hurm] «отара; громада; велика кількість; натовп», [hurma] «тс.» (з укр.), hurmem, hurmą «юрбою», ст. hurm «замішання, галас; натовп; загін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гу́рма́
гу́рмо́м «юрбою» (присл.)
гурмъ «купа, громада, юрба» (XVI ст.)
ю́рба́
ю́рбитися
ю́рбище
ю́рма́ «тс.»
ю́рми́тися
ю́рмище
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гурма́ «тс.» білоруська
žyjyrma «тс.» казахська
джійрма «невеликі стада худоби, на які поділявся калим, що передавався від нареченого батькам нареченої під час весілля» казахська
žyjyrma «тс.» каракалпакська
žyjyrma «тс.» карачаївська
jīrmä киргизька
йигирма «двадцять» кумикська
tabun «пʼять» монгольська
джійрма ногайська
jīrmä ойротська
hurm «отара; громада; велика кількість; натовп» польська
го́вор російська
або російська
гурьба́ «натовп, юрба» російська
гу́рати «штовхати» сербохорватська
hurm «наступ ворога» (gehurme) середньоверхньнімецька
јігірмӓ татарська
чулим татарська
jīrmä татарська
jīrmä телеутський
yirme турецька
tabun «стадо» тюркські
йигирма «двадцять» узбецька
јігірмӓ уйгурська
гурма́ українська
hurma «тс.»«юрбою» (з укр.), hurmem, hurmą українська
sȕrbä «стадо» якутська
ürbä «невелика кількість худоби» якутська
јігірмӓ ?
јігірбӓ ?
jirmi ?
jīrmä ?
*žigür «подвоювати» (*žigir) ?
ür «гнати» ?
табу́н ?
úrmă «слід, слід ноги» ?
hurm «замішання, галас; натовп; загін» ?

ю́рма́ «юрба»

утворення, споріднене із синонімічними гу́рма́, гу́рба́, юрба́, однак фонетичні стосунки неясні;
Фонетичні та словотвірні варіанти

юрми́сько
юрми́тися
ю́рмище
юрмува́тися «скупчуватися в юрбу»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гу́рма́ ?
гу́рба́ ?
юрба́ ?

ю́рта «юрба»

не зовсім ясне;
можливо, виникло на основі контамінації слів гурт і юрба́ або є результатом семантичного розвитку др. юртъ «рiд, рiдня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ю́ртатися «рухатися, соватися, вовтузитися»
юртува́ти «хвилювати; збирати (разом)»
юртува́тися «з кимось сперечатися, сваритися; хвилюватися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
юртъ «рiд, рiдня» давньоруська
гурт ?
юрба́ ?

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.