ЮЛІАН — ЕТИМОЛОГІЯ

Юліа́н «чоловіче ім’я»

запозичення з латинської мови;
лат. Jūliānus «Юліан» походить від Jūliānus «Юліїв», присвійного прикметника від імені Jūlius «Юлій»;
р. болг. Юлиа́н, бр. Юлья́н, п. Julian, ч. слц. Julián, м. Jулиан, схв. Jу̏лиjāн (Jулѝjāн), слн. Julijan, cтсл. Июлианъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Iоулїа́нъ «ѕѣлѡ̀ тѧжко$yмєнъ, горко въ оумѣ имѧ$щи» (1627)
Оля́на
Улія́н
Улю́ня
Уля́н
Уля́на
Юлія́н
Юлія́н
Юлія́нна
Юлько́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Юлья́н білоруська
Юлиа́н болгарська
Jūliānus «Юліан» латинська
Jулиан македонська
Julian польська
Юлиа́н російська
лиjāн (Jулѝjāн) сербохорватська
Julián словацька
Julijan словенська
Июлианъ старослов’янська
Julián чеська
Jūliānus «Юліїв» ?
Jūlius «Юлій» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.