ШКАРЕД — ЕТИМОЛОГІЯ
скарідь «погань»
псл. skarědъ (skarędъ) «бридкий»;
споріднене з дісл. skarn «гній, послід», дангл. scearn, снн. scharn «тс.», гр. σϰω̃ρ (σϰατός) «кал», лат. mūs-cerda «мишачий послід», sū-cerda «свинячий послід», дінд. ava-skaraḥ «екскременти», apa-skaraḥ «тс.»;
іє. *sker-(d-)/sk῀er-(d-) «випорожнятися»;
українські форми з початковим ш- з’явились в основному під впливом західнослов’янських мов;
заперечення праслов’янського похо-дження східнослов’янських відповідників без урахування наявних тут форм з початковим с- (Львов Этимология 1967, 190–191) позбавлене підстав;
р. [ска́ред] «негідник, огидна людина», [скаредь] «різне дрантя, мотлох», бр. [скаріда́] «ледащо», [шкарэ́дзь] «нікчемність», [шкарі́дзь] «скнара; нікчемність», др. скарѣдие «бридота, гидота; сум, туга», скарѣдыи «огидний», скарѣдовати «гребувати, гидувати; зневажати», п. szkarada «бридота; потвора», szkaradny «огидний, бридкий», ч. škareda «потвора», škaredó «огидний; поганий», слц. škaredó «огидний, бридкий», вл. škerjeda «бруд, гидота», нл. škarjeda «тс.», м. скареден «непристойний», схв. ска̏редан «бридкий; непристойний», стсл. скарѣдъ (скарѧдъ) «огидний, бридкий», скарѧдиѥ «неприємність, прикрість», скарѣдовати (скарѧдовати) «гребувати, гидувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скаре́нно
«бридко»
скаридува́тися
«бридитися»
скарідува́тися
«тс.»
ска́рінний
«бридкий, поганий, неохайний»
шкара́дний
«тс.»
шка́ред
шка́редитися
«гидувати»
шка́редний
«гидкий»
шкарі́дь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скаріда́ «ледащо» | білоруська |
škerjeda «бруд, гидота» | верхньолужицька |
σϰω̃ρ «кал» (σϰατός) | грецька |
scearn | давньоанглійська |
ava-skaraḥ «екскременти» | давньоіндійська |
skarn «гній, послід» | давньоісландська |
скарѣдие «бридота, гидота; сум, туга» | давньоруська |
*sker-(d-)/sk῀er-(d-) «випорожнятися» | індоєвропейська |
mūs-cerda «мишачий послід» | латинська |
скареден «непристойний» | македонська |
škarjeda «тс.» | нижньолужицька |
szkarada «бридота; потвора»«огидний, бридкий» | польська |
szkaradny «бридота; потвора»«огидний, бридкий» | польська |
skarědъ «бридкий» (skarędъ) | праслов’янська |
ска́ред «негідник, огидна людина» | російська |
редан «бридкий; непристойний» | сербохорватська |
scharn «тс.» | середньонижньонімецька |
škaredó «огидний, бридкий» | словацька |
скарѣдъ «огидний, бридкий» (скарѧдъ) | старослов’янська |
скаредь «різне дрантя, мотлох» | українська |
шкарэ́дзь «нікчемність» | українська |
шкарі́дзь «скнара; нікчемність» | українська |
скарѣдыи «огидний» | українська |
скарѣдовати «гребувати, гидувати; зневажати» | українська |
скарѧдиѥ «неприємність, прикрість» | українська |
скарѣдовати «гребувати, гидувати» (скарѧдовати) | українська |
škareda «потвора»«огидний; поганий» | чеська |
škaredó «потвора»«огидний; поганий» | чеська |
sū-cerda «свинячий послід» | ? |
apa-skaraḥ «тс.» | ? |
сра́ти (серу́)
менш обґрунтованим є зіставлення з дінд. sárati «тече», saráḥ «рідкий», лат. serum «сироватка; водяниста рідина», іє. *ser- (Младенов 578; Zubató LF 28, 31; Machek ESJČ 571–572; Holub–Lyer 449; Būga RR II 586);
іє. *(s)k῀er(d-) «випорожнятися; кал»;
псл. sьrati, serǫ;
очевидно, споріднене з лтс. sãrņi (мн.) «покидьки, бруд», ав. sairya- «гній, кал», перс. sargīn «тс.», дінд. śárdhatē «випускає гази» і більш віддаленими гр. σϰω̃ρ (род. в. σϰατός) «кал, нечистоти, бруд», дісл. skarn «гній, добриво», нн. scharn «гній, кал», лат. sū-cerda «свинячий кал», хет. šak(k)ar (род. в. šaknaš) «бруд», дінд. apa-skaraḥ «екскременти», псл. skarędъ (skarědъ, skarěda), укр. [шка́ред] «негідь, мерзота»;
р. срать, с(е)ру́, бр. сраць, сра́ка, п. srać, siorę, ч. sráti, seru, слц. srat’, serú, вл. srać, seru, нл. sraś, seru, болг. сера́, схв. сра̏ти, се̏рēм, слн. sráti, sérjem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́серка
«груша або яблуня, що виросла з проковтнутої і потім виділеної насінини»
ви́сранка
«тс.»
засе́ра
«неохайна людина»
за́сранець
сра́ка
сра́льня
«убиральня»
сратва́
сратво́
сраття́
срач
«убиральня»
сра́чка
«понос»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sairya- «гній, кал» | авестійська |
сраць | білоруська |
сра́ка | білоруська |
сера́ | болгарська |
srać | верхньолужицька |
seru | верхньолужицька |
σϰω̃ρ «кал, нечистоти, бруд» (род. в. σϰατός) | грецька |
sárati «тече» | давньоіндійська |
saráḥ «рідкий» | давньоіндійська |
śárdhatē «випускає гази» | давньоіндійська |
apa-skaraḥ «екскременти» | давньоіндійська |
skarn «гній, добриво» | давньоісландська |
*ser- | індоєвропейська |
*(s)k῀er(d-) «випорожнятися; кал» | індоєвропейська |
serum «сироватка; водяниста рідина» | латинська |
sū-cerda «свинячий кал» | латинська |
sãrņi «покидьки, бруд» (мн.) | латиська |
sraś | нижньолужицька |
seru | нижньолужицька |
scharn «гній, кал» | нижньонімецька |
sargīn «тс.» | перська |
srać | польська |
siorę | польська |
sьrati | праслов’янська |
serǫ | праслов’янська |
skarędъ (skarědъ, skarěda) | праслов’янська |
срать | російська |
с(е)ру́ | російська |
сра̏ти | сербохорватська |
се̏рēм | сербохорватська |
srat' | словацька |
serú | словацька |
sráti | словенська |
sérjem | словенська |
шка́ред «негідь, мерзота» | українська |
šak(k)ar «бруд» (род. в. šaknaš) | хетська |
sráti | чеська |
seru | чеська |
шкара́да «мерзота, гидкість; скнарість»
псл. skaredъ, skarědъ «гидкий», звідки укр. скарідь, шкарі́дь;
до варіантності суфікса пор. р. мо́кредь – мо́крядь «сльота»;
бр. [шка́ред] «нечистота, бруд», п. szkarada «гидота, мерзота; потвора», ст. skarady «гидкий», нл. [škarada, škarjada] «бруд; мерзота, гидота; сморід»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шкара́дний
«гидкий»
шкарадный
(шкарадная)(1621)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шка́ред «нечистота, бруд» | білоруська |
škarada «бруд; мерзота, гидота; сморід» | нижньолужицька |
škarjada «бруд; мерзота, гидота; сморід» | нижньолужицька |
szkarada «гидота, мерзота; потвора» | польська |
skarady «гидкий» (ст.) | польська |
skaredъ | праслов’янська |
skarědъ «гидкий» | праслов’янська |
мо́кредь «сльота» | російська |
мо́крядь «сльота» | російська |
скарідь | українська |
шкарі́дь | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України