ШКАРЕД — ЕТИМОЛОГІЯ

скарідь «погань»

псл. skarědъ (skarędъ) «бридкий»;
споріднене з дісл. skarn «гній, послід», дангл. scearn, снн. scharn «тс.», гр. σϰω̃ρ (σϰατός) «кал», лат. mūs-cerda «мишачий послід», sū-cerda «свинячий послід», дінд. ava-skaraḥ «екскременти», apa-skaraḥ «тс.»;
іє. *sker-(d-)/sk῀er-(d-) «випорожнятися»;
українські форми з початковим ш- з’явились в основному під впливом західнослов’янських мов;
заперечення праслов’янського похо-дження східнослов’янських відповідників без урахування наявних тут форм з початковим с- (Львов Этимология 1967, 190–191) позбавлене підстав;
р. [ска́ред] «негідник, огидна людина», [скаредь] «різне дрантя, мотлох», бр. [скаріда́] «ледащо», [шкарэ́дзь] «нікчемність», [шкарі́дзь] «скнара; нікчемність», др. скарѣдие «бридота, гидота; сум, туга», скарѣдыи «огидний», скарѣдовати «гребувати, гидувати; зневажати», п. szkarada «бридота; потвора», szkaradny «огидний, бридкий», ч. škareda «потвора», škaredó «огидний; поганий», слц. škaredó «огидний, бридкий», вл. škerjeda «бруд, гидота», нл. škarjeda «тс.», м. скареден «непристойний», схв. ска̏редан «бридкий; непристойний», стсл. скарѣдъ (скарѧдъ) «огидний, бридкий», скарѧдиѥ «неприємність, прикрість», скарѣдовати (скарѧдовати) «гребувати, гидувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скаре́нно «бридко»
скаридува́тися «бридитися»
скарідува́тися «тс.»
ска́рінний «бридкий, поганий, неохайний»
шкара́дний «тс.»
шка́ред
шка́редитися «гидувати»
шка́редний «гидкий»
шкарі́дь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скаріда́ «ледащо» білоруська
škerjeda «бруд, гидота» верхньолужицька
σϰω̃ρ «кал» (σϰατός) грецька
scearn давньоанглійська
ava-skaraḥ «екскременти» давньоіндійська
skarn «гній, послід» давньоісландська
скарѣдие «бридота, гидота; сум, туга» давньоруська
*sker-(d-)/sk῀er-(d-) «випорожнятися» індоєвропейська
mūs-cerda «мишачий послід» латинська
скареден «непристойний» македонська
škarjeda «тс.» нижньолужицька
szkarada «бридота; потвора»«огидний, бридкий» польська
szkaradny «бридота; потвора»«огидний, бридкий» польська
skarědъ «бридкий» (skarędъ) праслов’янська
ска́ред «негідник, огидна людина» російська
редан «бридкий; непристойний» сербохорватська
scharn «тс.» середньонижньонімецька
škaredó «огидний, бридкий» словацька
скарѣдъ «огидний, бридкий» (скарѧдъ) старослов’янська
скаредь «різне дрантя, мотлох» українська
шкарэ́дзь «нікчемність» українська
шкарі́дзь «скнара; нікчемність» українська
скарѣдыи «огидний» українська
скарѣдовати «гребувати, гидувати; зневажати» українська
скарѧдиѥ «неприємність, прикрість» українська
скарѣдовати «гребувати, гидувати» (скарѧдовати) українська
škareda «потвора»«огидний; поганий» чеська
škaredó «потвора»«огидний; поганий» чеська
sū-cerda «свинячий послід» ?
apa-skaraḥ «тс.» ?

сра́ти (серу́)

менш обґрунтованим є зіставлення з дінд. sárati «тече», saráḥ «рідкий», лат. serum «сироватка; водяниста рідина», іє. *ser- (Младенов 578; Zubató LF 28, 31; Machek ESJČ 571–572; Holub–Lyer 449; Būga RR II 586);
іє. *(s)k῀er(d-) «випорожнятися; кал»;
псл. sьrati, serǫ;
очевидно, споріднене з лтс. sãrņi (мн.) «покидьки, бруд», ав. sairya- «гній, кал», перс. sargīn «тс.», дінд. śárdhatē «випускає гази» і більш віддаленими гр. σϰω̃ρ (род. в. σϰατός) «кал, нечистоти, бруд», дісл. skarn «гній, добриво», нн. scharn «гній, кал», лат. sū-cerda «свинячий кал», хет. šak(k)ar (род. в. šaknaš) «бруд», дінд. apa-skaraḥ «екскременти», псл. skarędъ (skarědъ, skarěda), укр. [шка́ред] «негідь, мерзота»;
р. срать, с(е)ру́, бр. сраць, сра́ка, п. srać, siorę, ч. sráti, seru, слц. srat’, serú, вл. srać, seru, нл. sraś, seru, болг. сера́, схв. сра̏ти, се̏рēм, слн. sráti, sérjem;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́серка «груша або яблуня, що виросла з проковтнутої і потім виділеної насінини»
ви́сранка «тс.»
засе́ра «неохайна людина»
за́сранець
сра́ка
сра́льня «убиральня»
сратва́
сратво́
сраття́
срач «убиральня»
сра́чка «понос»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sairya- «гній, кал» авестійська
сраць білоруська
сра́ка білоруська
сера́ болгарська
srać верхньолужицька
seru верхньолужицька
σϰω̃ρ «кал, нечистоти, бруд» (род. в. σϰατός) грецька
sárati «тече» давньоіндійська
saráḥ «рідкий» давньоіндійська
śárdhatē «випускає гази» давньоіндійська
apa-skaraḥ «екскременти» давньоіндійська
skarn «гній, добриво» давньоісландська
*ser- індоєвропейська
*(s)k῀er(d-) «випорожнятися; кал» індоєвропейська
serum «сироватка; водяниста рідина» латинська
sū-cerda «свинячий кал» латинська
sãrņi «покидьки, бруд» (мн.) латиська
sraś нижньолужицька
seru нижньолужицька
scharn «гній, кал» нижньонімецька
sargīn «тс.» перська
srać польська
siorę польська
sьrati праслов’янська
serǫ праслов’янська
skarędъ (skarědъ, skarěda) праслов’янська
срать російська
с(е)ру́ російська
сра̏ти сербохорватська
се̏рēм сербохорватська
srat' словацька
serú словацька
sráti словенська
sérjem словенська
шка́ред «негідь, мерзота» українська
šak(k)ar «бруд» (род. в. šaknaš) хетська
sráti чеська
seru чеська

шкара́да «мерзота, гидкість; скнарість»

псл. skaredъ, skarědъ «гидкий», звідки укр. скарідь, шкарі́дь;
до варіантності суфікса пор. р. мо́кредьмо́крядь «сльота»;
бр. [шка́ред] «нечистота, бруд», п. szkarada «гидота, мерзота; потвора», ст. skarady «гидкий», нл. [škarada, škarjada] «бруд; мерзота, гидота; сморід»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шкара́дний «гидкий»
шкарадный (шкарадная)(1621)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шка́ред «нечистота, бруд» білоруська
škarada «бруд; мерзота, гидота; сморід» нижньолужицька
škarjada «бруд; мерзота, гидота; сморід» нижньолужицька
szkarada «гидота, мерзота; потвора» польська
skarady «гидкий» (ст.) польська
skaredъ праслов’янська
skarědъ «гидкий» праслов’янська
мо́кредь «сльота» російська
мо́крядь «сльота» російська
скарідь українська
шкарі́дь українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.