ЧИТА — ЕТИМОЛОГІЯ

чита́ти «сприймати писемну мову по буквах; декламувати; виступати з лекцією, доповіддю; розгадати зміст чогось; повчати СУМ; [рахувати, лічити Нед]»

псл. čitati, ітеративна форма до čisti «читати»;
споріднене з лтс. šķìetu, šķist «думати», а також (з морфологічними відмінностями) з лит. skaitaũ, skaitóti «лічити, рахувати; читати», дінд. cétati «дотримується, мислить, пізнає, розуміє», ав. čikiϑvā˚ «той, що розмірковує»;
іє. *kĭtō, *kei̯t-tei/skitō, skei̯t-tei;
р. чита́ть «читати; декламувати; виступати з лекцією, доповіддю; розгадувати зміст чогось; повчати; [вважати (за когось)]», бр. чыта́ць, др. чисти «рахувати; припускати; читати; шанувати; дотримуватися», чьсти, чести «тс.», п. czytać «читати; [рахувати, лічити]», ч. čítatі «читати; рахувати», čisti «читати; шанувати», слц. čítat’ «читати; рахувати», вл. čitać «читати», нл. cytaś «тс.», болг. чета́ «читаю; викладаю», почи́там «шаную», м. чита «читає», схв. чѝтати «читати», слн. čítati «тс.», стсл. чисти «лічити; рахувати; читати; шанувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́читаний «прочитаний; [зачитаний Г]»
ви́читати
ви́чити «повчання»
ви́читка
вичи́тування
зачита́ти
зчита́ти
зчи́тка
зчи́тувач
зчи́тувачка
начи́таний
начита́ти
нече́тний «нечіткий»
нечите́льний «нечіткий, нерозбірливий»
одчи́тувати «виявляти при читанні, вибирати»
пере́чит «?»
перечо́т «перелік Нед; (у виразі на перечо́т) у наявності Нед»
підчи́тувач
по́чет
почита́ти
почи́тувати
почти́вий
пошти́вий
чете́ць «читач»
чита́бельний
чита́ка «читець»
чита́лка «читальний зал»
чита́льник «читач; постійний відвідувач читальні»
чита́льня
чи́таний
чи́танка «книга для читання; читання»
чита́ння «читка; цикл доповідей, лекцій СУМ; [рахування Г]»
чита́тель
чита́тельство «читаюча публіка, читаючий світ»
чита́цький
чита́ч
чите́льник «читець, читач»
чите́ць «декламатор; [читач Г]»
чите́цький
читка
чи́тки́й «чіткий, розбірливий, зручний для читання»
читли́вий
читни́й «тс.»
чтець «тс.»
чти́тель «шанувальник»
чти́ти «шанувати, поважати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
čikiϑvā˚ «той, що розмірковує» авестійська
чыта́ць білоруська
чета́ «читаю; викладаю» болгарська
čitać «читати» верхньолужицька
cétati «дотримується, мислить, пізнає, розуміє» давньоіндійська
чисти «рахувати; припускати; читати; шанувати; дотримуватися» давньоруська
*kĭtō індоєвропейська
šķìetu латиська
skaitaũ литовська
чита «читає» македонська
cytaś «тс.» нижньолужицька
czytać «читати; [рахувати, лічити]» польська
čitati праслов’янська
чита́ть «читати; декламувати; виступати з лекцією, доповіддю; розгадувати зміст чогось; повчати; [вважати (за когось)]» російська
чѝтати «читати» сербохорватська
čítat' «читати; рахувати» словацька
čítati «тс.» словенська
чисти «лічити; рахувати; читати; шанувати» старослов’янська
чьсти українська
чести «тс.» українська
почи́там «шаную» українська
čítatі «читати; рахувати»«читати; шанувати» чеська
čisti «читати; рахувати»«читати; шанувати» чеська
čisti «читати» ?
šķist «думати» ?
skaitóti «лічити, рахувати; читати» ?
*kei̯t-tei/skitō ?
skei̯t-tei ?


скака́ти «стрибати; танцювати»

псл. skakati, skočiti;
споріднене з лит. šókti, šóku, šokau «стрибати, танцювати», лтс. sâkt, sâku «починати», двн. giscëhan «траплятися, відбуватися», нвн. geschehen «тс.», дісл. skaga «видаватися», дірл. scuchim «іду геть»;
іє. *(s)kek- «скакати»;
ці відповідники зіставляються ще з лат. scateo «бити джерелом», лит. skásti, skastù «стрибати, скакати», гр. σϰαίρω «стрибаю», σϰιρτάω «тс.»;
думка про кельтське походження слов’янських слів (Šachmatov AfSlPh 33, 92) безпідставна;
р. скака́ть, [скочи́ть], бр. скака́ць, ско́чыць, др. скакати «стрибати, танцювати», скочити, п. skakać, skoczyć, ч. skákati, skočiti, слц. skákat’, skočit’, вл. skakać, skočić, нл. skakaś, skocyś, полаб. skokat, болг. ска́кам, ско́ча, м. скака, скокне, схв. ска́кати, ска̏чити, слн. skákati, skočíti, стсл. скакати, скочити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́скік
ви́скічка «білка»
ви́скок
ви́скоком
ви́скоцень «льон-стрибунець»
ви́скочень «вискочка»
ви́скочка
ви́скочки (дитяча гра)
відскі́к
ві́дскок
вскач (присл.)
вска́чки
вско́читися «збігтися» (про тканину)
вско́чки «тс.»
до́скіць (у виразі [в д.] «великими стрибками»)
доско́цький «спритний»
доско́чистий «тс. Ме; жвавий, веселий (про музику) Г»
доско́чити «здобути»
заска́кувати «заходити, забігати; [лестити, годити]»
за́скічни́й «такий, що защіпається»
за́ско́к
заско́чити «застигнути, захопити»
за́скочка (тех.)
зіско́к
знаско́ка
зна́скоку
на́вска́ч
навско́ки
навско́чку
надска́кувати «підбігати; лестити»
напідско́ки
на́скік «напад»
на́скіцька «настирлива людина»
на́ско́к
на́скоком
наско́чка «срібна оправа, накладена прикраса, оздоблення»
о́дскочки «обшиття країв (у вишивці)»
пере́скаком
перескі́к
пере́скічки «великодня хлоп’яча гра»
перескі́чний «високосний»
переско́к
переско́ки «відхилення, манівці, викрути»
переско́ком
підскі́к
підскі́ц
пі́дско́к
підско́ки (у виразі в п. «швидко, бігом»)
підско́ком
підско́цький «веселий, танцювальний» (про музику)
підско́чний «тс.»
поско́к «стрибок»
поско́чний (про музику до швидкого танцю)
при́скаком «уривками»
прискі́к (у виразі з приско́ком)
проска́чка
проскі́к «галоп» (у виразі [у п.])
розско́читися «лопнути, тріснути»
скак (у виразі на всьому скаку)
скак «трав’яний коник» (ент.)
ска́кави́ця «жаба»
ска́кавка «тс.; цвіркун Нед»
скака́лка
скакелю́ха «земляна блоха, Haltica Г; цвіркун Нед» (ент.)
скакі́вка «жаба»
скакі́ць (виг.)
скакі́цькати «стрибати, скакати»
ска́кля «сорока» (в загадці)
скакови́й
скако́вище «скачки»
скако́ха «жаба»
скаку́лець «земляна блоха; скакун Нед» (ент.)
скаку́ля «жаба»
скаку́н «той, що скаче, танцюрист, скаковий кінь; [заєць ВеУг; трав’яний коник]»
скакунді́й «заєць»
скакуне́ць «тушканчик, Dipus jaculus, земляний заєць Нед» (зоол.)
скаку́нка «жаба»
скакуно́чок «кобилка, Aphrophora» (ент.)
скаку́ха «жаба»
скаку́ця «тс.»
скаку́чий
скачка
ска́чки
скік «стрибок; танок з підскоком»
скік
скі́кавка «жаба»
скікі́ць
скі́кну́ти
скі́цнути
скіць
скі́чка «тс. Нед; лісова миша ВеЛ»
скічну́ти
скок «стрибок; [(ент.) трав’яний коник Л]»
ско́ка «жаба»
ско́ки «скакучі хвилі Нед; скачки Пі»
ско́кнути
скокови́й
скочака́
ско́чити
ско́чка «лісова миша Г; стрибунка, танцівниця Бі»
ско́чки
ско́чний «веселий, ритмічний»
уска́ч
у́скок «каскад на річці»
уско́ка «перебіжчик, утікач до запорожців» (заст.)
уско́ки
уско́чку «галопом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скака́ць білоруська
ска́кам болгарська
skakać верхньолужицька
skočić верхньолужицька
σϰαίρω «стрибаю» грецька
giscëhan «траплятися, відбуватися» давньоверхньонімецька
scuchim «іду геть» давньоірландська
skaga «видаватися» давньоісландська
скакати «стрибати, танцювати» давньоруська
*(s)kek- «скакати» індоєвропейська
scateo «бити джерелом» латинська
sâkt латиська
šókti литовська
skásti литовська
скака македонська
skakaś нижньолужицька
skocyś нижньолужицька
geschehen «тс.» нововерхньонімецька
skokat полабська
skakać польська
skoczyć польська
skakati праслов’янська
скака́ть російська
ска́кати сербохорватська
skákat' словацька
skočit' словацька
skákati словенська
skočíti словенська
скакати старослов’янська
скочи́ть українська
ско́чыць українська
скочити українська
ско́ча українська
скокне українська
чити українська
скочити українська
skákati чеська
skočiti чеська
skočiti ?
šóku ?
šokau «стрибати, танцювати» ?
sâku «починати» ?
skastù «стрибати, скакати» ?
σϰιρτάω «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.