ЧАН — ЕТИМОЛОГІЯ

чан «великий бак»

результат фонетичного спрощення др. дъщанъ «дощаний», похідного від дъска;
гіпотеза про тюркське походження (Mikl. TEl I 272) неприйнятна, оскільки каз.-тат. чан «велика діжка» (Радлов III 1855) є запозиченням з російської мови;
р. чан, [щан], бр. чан;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чанови́й (спец.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чан білоруська
дъщанъ «дощаний» давньоруська
чан російська
щан українська
дъска ?
чан «велика діжка» ?

чу́ня «великі гумові калоші для валянок ЛПол; личаки з прядива До» (переважно у мн. чу́ні)

не зовсім ясне;
можливо, запозичення з російської мови;
для р. чу́ни припускається зв’язок із саам. кильд. tšuǝnne «саамські сани», кольським čioinne «тс.» або зі словом чу́нки «сани» з донських говірок, яке вважається тюркізмом, пор. чув. c̦уна «сани», балкар. чана;
р. [чу́ни] «прядивні личаки; валянки; суконні онучі»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чана балкарська
чу́ни російська
чу́ни «прядивні личаки; валянки; суконні онучі» російська
tšuǝnne «саамські сани» саамська
c̦уна «сани» чуваська
tšuǝnne «саамські сани» ?
чу́нки «сани» ?
c̦уна «сани» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.