ЧАН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чан «великий бак»
результат фонетичного спрощення др. дъщанъ «дощаний», похідного від дъска;
гіпотеза про тюркське походження (Mikl. TEl I 272) неприйнятна, оскільки каз.-тат. чан «велика діжка» (Радлов III 1855) є запозиченням з російської мови;
р. чан, [щан], бр. чан;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чанови́й
(спец.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чан | білоруська |
| дъщанъ «дощаний» | давньоруська |
| чан | російська |
| щан | українська |
| дъска | ? |
| чан «велика діжка» | ? |
чу́ня «великі гумові калоші для валянок ЛПол; личаки з прядива До» (переважно у мн. чу́ні)
не зовсім ясне;
можливо, запозичення з російської мови;
для р. чу́ни припускається зв’язок із саам. кильд. tšuǝnne «саамські сани», кольським čioinne «тс.» або зі словом чу́нки «сани» з донських говірок, яке вважається тюркізмом, пор. чув. c̦уна «сани», балкар. чана;
р. [чу́ни] «прядивні личаки; валянки; суконні онучі»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чана | балкарська |
| чу́ни | російська |
| чу́ни «прядивні личаки; валянки; суконні онучі» | російська |
| tšuǝnne «саамські сани» | саамська |
| c̦уна «сани» | чуваська |
| tšuǝnne «саамські сани» | ? |
| чу́нки «сани» | ? |
| c̦уна «сани» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України