ФАРБА — ЕТИМОЛОГІЯ

фа́рба

запозичення з німецької мови;
нвн. Fаrbe «колір, фарба, барва» походить від свн. varwe, що лежить в основі давнішого запозичення ба́рва, двн. farawa «тс.»;
р. діал. бр. м. фа́рба, п. слц. вл. farba, схв. фа̑рба;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фарб'я́р
фарб'ярня «тс.»
фарб'я́рство «тс.»
фарба (1627)
фарба́н «спідниця»
фарбани́ця «жіночий одяг з фарбованої тканини»
фарба́ня «тс. Нед; спідниця з домашнього полотна, фарбована в один колір О»
фарба́р «фарбувальник»
фарба́рня
фарба́рство «мистецтво фарбування»
фарбарува́ти «бути фарбарем»
фарби́стий «барвистий»
фарби́ти «фарбувати»
фарбівни́цтво
фарбі́вня «фарбарня»
фа́рбляний «тс.»
фарбни́к «барвник»
фарбова́лець «тс.»
фарбови́й
фарбо́вня
фарбува́льний
фарбува́льник
фарбува́льня
фарбува́нка «фарбована тканина»
фарбува́ти
хва́рба «фарба; кров (пораненого звіра)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фа́рба білоруська
farba верхньолужицька
farawa «тс.» давньоверхньонімецька
фа́рба македонська
Fаrbe «колір, фарба, барва» нововерхньонімецька
farba польська
фа́рба російська
фа̑рба сербохорватська
varwe середньоверхньнімецька
farba словацька
ба́рва українська
фа́рба ?

фарбо́вник «вайда фарбова, Isatis tinktoria L.» (бот.)

похідне утворення від фа́рба;
назва зумовлена тим, що вайда використовувалась для одержання синьої фарби (індиго);
пор. інші назви цієї рослини: схв. [сињ, сињавица, сињевица], слц. [barvovnik], нім. Farbenwaid;
п. ст. farbownik, слц. farbovník, схв. [фарбовник], слн. farbovnik «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Farbenwaid німецька
farbownik польська
сињ сербохорватська
сињавица сербохорватська
сињевица сербохорватська
фарбовник сербохорватська
barvovnik словацька
farbovník словацька
farbovnik «тс.» словенська
фа́рба українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.